У ньому своє піротехнічне мистецтво представили Франція, Німеччина, Італія та Україна. Учасники фестивалю, іноземні піротехнічні компанії з багаторічним досвідом — Lacroix-Ruggieri (Франція), Feuerwerkerei Rohr (Німеччина) та Orzella (Італія), — вже не раз ставали переможцями міжнародних фестивалів феєрверків у всьому світі: Монреаль, Канни, Шанхай, Токіо, Берлін... Цього року завойовувати престиж і, перш за все, любов глядачів вони приїхали в Київ.
— До цього фестивалю в нашій країні вже проводились подібні шоу, але за участю тільки українських та російських команд. Цей же фестиваль перший, в якому приймають участь іноземні компанії такого рівня, — розказав Дмитро Кучугура, директор піротехнічної компанії «Танець вогню» (Україна).
Дійсно, якщо говорити про досвід, то Франція, Німеччина та Італія найдосвідченіші країни, які можуть похвалитися тим, що мають такі компанії, як Lacroix-Ruggieri, якій в цьому році виповнилось 269 років, Feuerwerkerei Rohr з досвідом в 60 років, Orzella, яка вже 120 років на ринку піротехніки і навіть має власний завод з виготовлення феєрверків. Крім того, німецька та італійська компанії — це сімейні династії, таємниці яких передаються лише від батька до сина.
ТАНЕЦЬ ВОГНЮ НА ДНІПРІ
Місце для проведення фестивалю було обрано не випадково.
— Феєрверк — це досить небезпечний захід, особливо якщо за нього беруться непрофесіонали. Коли ж його організовували ми, то враховували всі норми техніки безпеки, особливо відстань і висоту польоту. В цьому фестивалі було використано максимально допустиму висоту польоту в 220 метрів. Чотири баржі, з яких проводились постріли, стояли спеціально посередині Дніпра, тобто ні до берега, ні до найближчого мосту постріли долетіти не могли. Рух кораблів у цей час було призупинено, — продовжує Дмитро Кучугура.
Справді, організація такого роду заходу в самому центрі міста була б досить небезпечною, а так всі охочі, розмістившись на різних берегах Дніпра, змогли побачити фест у всій красі. Звичайно, більше пощастило тим, хто стояв на мостах. Одне не радувало — музику забивав неймовірний гуркіт тисяч пострілів з барж і вигуки враженої публіки, проте це не змогло повністю затьмарити всю ту красу, що спалахувала в небі.
Нагадаємо, що «родзинка» цього фестивалю полягає в тому, що кожен постріл проводиться під музику. За словами організаторів фестивалю, на організацію одного виступу танцю вогнів у 12 хвилин — а саме стільки тривав виступ кожної з команд — потрібен місяць для професійного режисера.
До речі, за годину фесту в повітря випустили близько 40 000 пострілів, загальною масою 15 тонн. «Цікаво, скільки це коштує?» — чула я не раз за своєю спиною. Натомість мені, як і більшості з присутнім, було байдуже, скільки це коштує, головне, що ми побачили неймовірну красу.
«Поєднувати красу світла та вогню в небі під акомпанемент мелодій — справжнє мистецтво, і відкривати його таємниці мало хто зважиться», — говорить Дмитро Кучугура. Проте деякі особливості проведення виступів команд нам все ж таки вдалося дізнатися. Так, італійська команда використовує в своєму виступі більше червоних, зелених та білих кольорів (пригадайте кольори італійського прапора). Музика легка та ніжна, потім ритмічна та швидка. І дійсно, на фесті саме італійська команда відзначилась, можна сказати, легким феєрверком, який вражав ніжністю та тендітністю.
Українська команда не досить охоче відкривала свої секрети. Було більше бажання здивувати, вразити публіку, а найголовніше — зберегти високий рівень, якщо зважувати на те, що ми країна-організатор. Проте в небі «Танець вогню» чарував своєю динамікою, бризками іскор, різнобарв’ям і міксом танго, циганочки, класики, самби та весільних ритмів «7—40», що кликали в танок не тільки вогні, але й публіку.
Німецька команда, зміксувавши феєрверки різних стилів, таким чином створила свою індивідуальність. Виступ саме цієї команди запам’ятався завдяки відомому музичному твору «Storm», коли по висхідній феєрверки танцювали, затихали і нарощували свою силу.
Французька команда закривала шоу вогню. Марк Вебер, представник французької команди, напередодні зазначав, що «наше шоу побудоване на емоціях, яких не можливо просто передати. Це потрібно бачити». І дійсно, як можна було передати те, що створила французька команда?! По завершенню їхнього виступу хотілося співати «Віват, король, віват!» І не дивно, що журі обрало переможцем цьогорічного київського фестивалю феєрверків саме французів.
Фестиваль феєрверків 2008був не просто показовий, а змагальний. Головний приз, за який розгорілась така яскрава боротьба, — визнання. Дмитро Кучугура не раз підкреслював, що «амбіції артистів, порівняно з амбіціями піротехніків, просто відпочивають». Отож, взяти реванш німецька та італійська збірна пообіцяли наступного року. Зазначимо, що такого роду шоу Україна планує зробити щорічним.
P.S. Фестиваль феєрверків для більшості киян запам’ятався не тільки феєрією кольорів, але й масштабними корками на всіх шляхах біля Річкового вокзалу. Сотні автомобілів ще близько години не могли зрушити з місця на Набережному шосе. Ті ж, хто обрав 11 номер, змушені були або викликати таксі, яке, на жаль, було неможливо спіймати і доводилось чекати одна—дві години, або платив 100—150 гривень приватним перевізникам, або йшов пішки до самісінького дому. Що можна сказати — краса потребує «жертв»!
