Цього року на Хмельниччині зберуться до 15 аеростатів із нашої країни та з-за кордону. Буде здійснено шість польотів над Кам’янцем та околицями, а завершенням свята стане «Нічне сяйво» повітряних куль увечері в неділю. Тлом для «Нічного сяйва» обрано фортецю, і це, за словами організаторів «буде неймовірне видовище».
Повітроплавці прибудуть на фієсту з Києва, Феодосії, Херсона, Дніпропетровська, Львова, Чернігова... Нагадаємо, перші повітроплавці на українських теренах теж були з різних міст. Про перший політ вже два роки нагадує всім відвідувачам Старої фортеці меморіальна дошка, установлена на її стіні. Тільки-от там помилка (вказано не жовтень, а травень): бо саме 20 травня 1784 року з ініціативи подільського землевласника і французького аристократа Шарля-Вільгельма де Нассау і за сприяння коменданта кам’янецької фортеці Яна де Вітте над Кам’янцем піднявся перший монгольф’є. Принц де Нассау був свідком перших польотів братів Монгольф’є у Франції 1783 року, тож задумав повторити їхні подвиги на Поділлі. Монгольф’є вдалося те, що вже пробували виконати на початку XVIII ст. Першу задокументовану спробу підняти кулю, наповнену гарячим повітрям, здійснив 8 серпня 1709 року Бартоломео де Гусмао, придворний капелан португальського короля Хуана V. Капелану виконати це не вдалося. Французьким братам пощастило більше.
Повітроплавання стало справжнім трендом (1783 р.). Монополія Франції на небо закінчилася: кулі виготовляли і запускали над Лондоном, Краковом (17 січня 1784 р.), Варшавою (12 лютого 1784 р.), Роттердамом, Міланом... Львовом і Кам’янцем. Але докладних документів про львівський політ віднайти не вдалося, а от про кам’янецький є чимало епістолярних згадувань.
З листів офіцера артилерії Бенедикта Магєра у Варшаву ми дізнаємося, що в червні 1784 року дорогою до Стамбула через Кам’янець-Подільський проїжджали вже згаданий принц де Нассау, обер-лейтенант де ла Порте, американець Літлпейдж і капітан Мокроноскі. Вони привезли «більш докладний спосіб виготовлення куль» на радість коменданта фортеці генерала де Вітте. Підпоручика Б. Магера було звільнено від служби на кілька днів, щоб під керівництвом модника-принца спорудити кулю: «Інакше не можна сказати: вдалася нам добре. Я можу себе похвалити, що працював при тому найбільше. Тож ми запускали з Кам’янця одну паперову 23 фути завдовжки, а завширшки — 19 футів, яка піднялася вгору на три тисячі ліктів і впала за чверть милі в річку Смотрич (...). Другу запускали ми над Хотином, для паші, більшу, округлу, 33 фути завдовжки і завширшки, дивилися зі страхом, чи не впаде на середину міста, що б наробило туркам феєрверку. Були то кулі на розігрітому повітрі». Тоді ж будували менші кулі «з дуже тонкої плівки», які «наповнювали смердючим газом з вітріолового спирту та залізної тирси».
Отже, перші українські польоти відбулися в червні 1784 року? Ні! Пошуки в архівах дали ще один результат: віднайдено лист Мацея Каспровича, що 1783—1793 рр. обіймав посаду професора фізики в семінарії Подплавського в Кам’янці, до свого колеги Яна Шнядецького. Нині цей лист можна прочитати, зайшовши на сайт Кам’янець-Подільської організації повітроплавання «Триглав»: http://www.3glav.com.ua.
У листі від 29 травня 1784 року йдеться про політ куль над містом, який відбувся 20 травня того ж року. При тому були присутні якийсь князь de Bassane і анонімний обер-лейтенант, котрий сам літав на кулі у Франції. Кулю для польоту сконструювали з подвійного проклеєного паперу. Її діаметр був 15 м, а вага — 400 кг. Політ, звичайно, теж був у планах поважного товариства. Та під час наповнення кулі з’явилася дірка, тож від польоту відмовилися. Куля піднялася без пасажирів на висоту близько 240 м, після чого луснула і впала на землю. Далі кам’янецьке небо забуло про аеростати на 212 років. (Хоча, хто знає, можливо, архіви ще подарують кам’янчанам приємний сюрприз. Або львів’янам.)
Святкують же перший український політ традиційно в жовтні: саме тоді в місто може прибути найбільше куль. До святкувань можуть приєднатися всі охочі, варто лише мати бажання політати і 1000 гривень у кишені.