13—14 вересня в Національному історико-культурному заповіднику Качанівка відбудеться II національний конкурс флористів України «По історичних місцях». На конкурс приїдуть 19 флористів із Запоріжжя, Вінниці, Львова, Дніпропетровська, Фастова, Борисполя, Тернополя, Одеси, Кемерова, Івано-Франківська, Донецька, Луцька.
Але чарівність цього конкурсу навіть не в тому, що зустрінуться закохані у свою професію люди для змагання, майстер-класів і спілкування. А в тому, що цим конкурсом організатори акції збираються привернути увагу громадськості до забутих пам’яток історії та культури. Минулого року так і сталося після проведення I конкурсу в Олеському замку на Західній Україні. Але якщо Олеський замок і до конкурсу регулярно реставрувався і зараз є практично завершеним туристичним центром, то маєток і парк у Качанівці набули статусу національного заповідника лише в 2001 році і тільки з цього моменту стали активно й цілеспрямовано впорядковуватися державними турботами та фінансами.
Є і ще один привабливий момент у цьому заході. Глядачі, закохані в мистецтво роботи зі зрізаними квітами, травами, фруктами тощо, зможуть ним насолоджуватися абсолютно безкоштовно, приїхавши до найкрасивіших місць не тільки в дні конкурсу, а й протягом усього наступного тижня. Всі конкурсні завдання для початківців придумані з урахуванням навколишнього оточення. Наприклад, оформлення стола в інтер’єрі до чаю має відповідати епосі колишніх власників Качанівки — поміщиків- меценатів Тарновських. Для досвідчених же флористів, які затіяли свій конкурс, завдання більш складне і вишукане — оформлення фасаду та інтер’єру палацу флористичними прийомами, виготовлення вінків для пускання на воду.
У зв’язку з останнім організатори придумали цілу розважальну програму в дусі колишніх аристократичних часів: вечірні салют і феєрверк на березі озера, чайну церемонію в альтанці Михайла Глінки, домашній театр «Живі картинки» на майдані перед палацом, катання на човнах по Майорському ставку. І все це в супроводі живого духового оркестру з Чернігова. Ці радощі життя відбуватимуться саме під час святкування 80-річчя невеликого містечка Ічня, в районі якого і знаходиться Качанівка.
Що ж до самого конкурсу, то для флористів-дебютантів участь у ньому також безкоштовна. Організатори вважають, що ці майстри декоративно-прикладного мистецтва і так витратяться, щоб доїхати до Києва, купити та привезти з собою всі необхідні матеріали, квіти тощо для виготовлення конкурсних робіт. Адже вже зараз майбутні конкурсанти придумують свої композиції. Зате в нагороду їх чекає призовий фонд у $600 і справедливе суддівство журі за 25-бальною системою (критерії: техніка, колір, ідея, загальне враження) під головуванням Ігоря Добруцького.
Подібні фестивалі флористів — звичні й найулюбленіші атракціони в країнах Європи — у Франції, Чехії, Польщі, Угорщині. Там вони також обставляються подібним чином в «інтер’єрі» історичних пам’яток архітектури. Організатори ж українського конкурсу флористів вже намітили собі на майбутнє 18 видатних архітектурних і садово-паркових пам’яток України, щоб продемонструвати свою виняткову ручну працю, яка так цінується в наш «фабричний» час, і заодно привернути увагу туристів-співвітчизників до скарбів своєї країни.
ДОВІДКА «Дня»
Качанівка — це єдиний український дворянський маєток (700 га), який зберігся в комплексі. Його було засновано в 1770-х роках і розташовано на південному сході Чернігівщини в Ічнянському районі, на березі казкової річки Смош. Кажуть, що Качанівка у своєму відреставрованому (вже ведуться внутрішні оздоблювальні роботи в самому палаці) і відновленому вигляді незабаром не поступатиметься всесвітньо відомому шотландському замку Блер та іншим подібним місцям, яких у Європі не злічити. Тому Качанівка по праву вважається одним із найбільших пейзажних садів не тільки України, а і Європи.
Найвідоміший період, що тривав понад 70 років, припав на володіння Качанівкою поміщиків-меценатів Тарновських. Саме в їхні часи слава Качанівки переступила далеко за межі Малоросії. Маєток перетворився на своєрідний центр культури та мистецтва, який приваблював найкращих представників тогочасної творчої інтелігенції. Саме тоді в Качанівському альбомі для гостей залишили свої автографи письменники Микола Гоголь, Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, поет Віктор Забіла, вчені Микола Костомаров, Михайло Максимович, Дмитро Яворницький, художники Ге, Добужинський, Петров-Водкін, Врубель, брати Маковські та навіть Скоропадський. Тут проводив свої літні вакації талановитий художник, учень Академії мистецтв Василь Штернберг, що відобразив садибу в 1837 році (ця картина знаходиться в Національному музеї), а Ілля Рєпін працював над картиною «Запорожці пишуть лист турецькому султану». Влітку 1838 року в Качанівці плідно працював над оперою «Руслан і Людмила» Михайло Глінка і підбирав хлопчиків до придворної капели. Саме тут уперше прозвучали Персидський хор і марш Чорномора. Після від’їзду композитора в садибі утвердився його своєрідний культ, і господарі звели на пагорбі біля Майорського ставка альтанку Глінки з гротом, що стоїть досі. Саме до Качанівки прямим призначенням приїхав у 1843 році з Петербурга Тарас Шевченко, який тут закохався і, виїжджаючи, залишив в альбомі рядки: «І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла...». У присадибному парку і досі збереглася поляна, де під віковим дубом Тарас Григорович вдавався до роздумів і спілкувався з кріпосними музикантами. А під іншим — Микола Гоголь читав свого «Тараса Бульбу». Неподалік від цих місць є могила-курган художника Григорія Честаховського, товариша і духівника Т. Шевченка, який передав у Качанівку особисті речі, рукописи, художні твори Кобзаря.
