Нинішній рік в Україні оголошено Роком відомого норвезького гуманіста, відомого вченого, дипломата і лауреата Нобелівської премії миру. З цієї нагоди у будинку митрополита, який розташовано на території Національного заповідника «Софія Київська», Посольство Королівства Норвегія в Україні відкрило експозицію «Фритьйоф Нансен: науковець і гуманіст». Ця експозиція — точне відтворення норвезької виставки, яка розміщується в Музеї «Фрама» в Осло.
Нині для більшості українців ім’я Фритьйофа Нансена (1861—1930 рр.) маловідоме. Нагадаємо, він був знаменитим полярним дослідником, вченим-зоологом, засновником нової науки — фізичної океанології, знаним норвезьким політичним діячем, філантропом, гуманістом та громадським діячем. У 1906 — 1908 рр. — посол Норвегії у Великій Британії, а наприкінці Першої світової війни став представником Норвегії у США, а у 1920—1922 рр. Верховним комісаром Ліги Націй у справах репатріації військовополонених із Росії. Це була непересічна особистість, один із тих, хто допомагав українському народові у скрутні часи 1921 — 1923 рр. Зокрема, у Харкові Нансен виконував місію комісара Міжнародного Червоного Хреста в боротьбі з голодом. Йому вдалося назбирати 250 тис. карбованців, які передав голодуючим українцям. Левова частка тих грошей — із Нобелівської премії миру, яку присудили норвежцю «за багатолітні зусилля з надання допомоги беззахисним».
Виставка розповідає про діяльність і життя норвезького друга українців. Справді, життя Фритьйофа Нансена було сповнене пригод і мандрівок. Так, під час кризи у відносинах Норвегії та Швеції Нансен завдяки своєму авторитету дослідника-полярника відіграв значну роль у відстоюванні інтересів Норвегії на міжнародній арені. Влітку 1922-го за сприяння Верховного комісара Міжнародного комітету Червоного Хреста вдалося здійснити обмін військовополоненими після Першої світової війни (внаслідок цієї акції додому повернулося понад 400 тисяч вояків із 26 країн світу), а Фритьйоф Нансен став лауреатом Нобелівської премії миру. Особливої уваги заслуговує «паспорт Нансена», який представлено в експозиції. Річ у тім, що тисячі росіян, які емігрували після громадянської війни на Захід, через відсутність будь-яких документів не могли перетинати кордони, і тоді Червоний Хрест запропонував використати ім’я Фритьйофа Нансена на спеціальних паспортах для біженців. Нагадаємо, що у 1922 р. Ліга Націй призначила Нансена Верховним комісаром у справах біженців. Не менш вдячні норвежцю й вірмени: у 1925—1928 рр. Нансен працював у Комісії з репатріації вірменських біженців до Радянської Вірменії.
У відкритті виставки «Фритьйоф Нансен: науковець і гуманіст» узяли участь: Надзвичайний і Повноважний Посол Королівства Норвегія в Україні Олав Берстад та Регіональний представник Верховного комісара ООН у справах біженців Олдріх Андрисек. У експозиції представлені світлини, документи, відскановані книжки з малюнками Нансена, зокрема, під час його подорожі до Гренландії та ін.
— Місія Нансена 1922 року в Україні, коли творилася історія перших років радянської влади, цікава й для України, й для нас, і для Європи, — зазначив Посол Королівства Норвегія в Україні Олав БЕРСТАД. — Є, звісно, російські, вірменські аспекти його праці, але я думаю, що Нансен дуже успішно працював саме в Україні. Наприклад, він профінансував першу тракторну станцію в Катеринославській губернії. В Харкові, до речі, ми створили Центр культури і співробітництва Норвегії й України. На жаль, сьогодні в Норвегії теж мало знають про вашу країну. Але оскільки ми також не є членами ЄС, ми розуміємо ті процеси, які зараз відбуваються між вашою державою та Євросоюзом. Нині ми активно працюємо з Україною в галузі культури. Проводили чимало концертів — як українських у Норвегії, так і навпаки. Один із них був присвячений норвезькому письменникові Бйорнстьєрне Бйорнсону, котрий ще сто років тому написав про Україну. Приїздив до України й Юстейн Гордер; видали книжку Улава Дууна. Тобто зв’язок між країнами у цій сфері є. Я дуже радий, що ми маємо можливість зробити ще й таку виставку, тим більше, що атмосфера в Києві завжди була сприятливою для Норвегії.
Вагоме значення експозиції відзначає й Регіональний представник Верховного комісара ООН у справах біженців Олдріх АНДРИСЕК:
«Після більшовицької революції дуже багато людей страждало від голоду, переслідувань, наслідків громадянської війни. Фритьйоф Нансен не мав прямого відношення до цих країв, проте приїхав і допоміг тисячам людей. Гадаю, ця експозиція, якщо люди уважно її роздивляться і прочитають документи, дасть молодій генерації переконання, що прагнути до таких ідеалів, які мають дуже сильну морально-етичну базу, варто. Якби людина прочитала життєпис Нансена — від спортсмена до дипломата, від головного дослідника до гуманітарної людини, яка допомагала людям вижити від голоду, — вона б зрозуміла, що навіть те, що видається нам неможливим, можна виконати. У Нансена є один вислів, який мені дуже подобається: «Я всі мости за собою знищую, щоб не було дороги назад!». Він завжди йшов тільки вперед! І це дуже прогресивна місія — йдемо вперед, ніколи не відступаймо від принципів!»
Ініціатором виставки у залі будинку митрополита Національного заповідника «Софія Київська» став журналіст ТРК «Ера-радіо» Віталій Науменко:
«Виставка спершу проходила у Верховній Раді, але там її могли побачити обмежене коло людей, а я вважаю, що про Нансена має знати кожен українець, якому не байдужа своя історія, хто цікавиться міжнародними зв’язками, тому запропонував послу розширити межі експозиції. Фритьйоф Нансен говорив, що Перша світова війна показала моральну деградацію і страждання людей, моральний занепад суспільства. Сьогодні Україна, яка також перебуває у стані морального занепаду, повинна робити висновки з пророчих слів відомого норвежця».
— В Україні Нансена більше знали як мандрівника, а сьогодні ми побачили абсолютно іншу людину: громадського діяча, гуманіста, лауреата Нобелівської премії, який багато зробив для України, — сказала директор Національного заповідника «Софія Київська» Неля КУКОВАЛЬСЬКА. — Мене вразив цікавий факт. Коли Нансен просив західні держави допомогти з харчами для українців і отримав відмову (у ті часи Захід вважав, що не варто допомагати більшовикам), він сказав: «Тут прості люди, вони мають нормально жити, мають існувати»... і ми можемо сказати, що дуже влячні цьому мужньому чоловікові, який не тільки словом, а й конкретною справою допоміг українцям у важкі часи.
Нагадаємо, що з експозицією, яка розкриває життя видатного норвежця, можна познайомитися до 15 серпня. Виставка «Фритьйоф Нансен: науковець і гуманіст» створена за сприяння Музею історії норвезьких полярних експедицій «Фрама» (Осло, Норвегія) та Посольства Королівства Норвегія в Україні.
