Етноінтелектуали презентували новий альбом.
Гурт «Гайдамаки» належить до тієї невеликої когорти українських музикантів, які професійно вплітають фолкові мотиви в сучасне прочитання альтернативної музики. Їхне звучання дає розуміння суті фолку, розуміння того, що етнічна музика не закінчується застільними піснями. Це явище значно глибше й потужніше. «Правдиві воїни світла», як називають хлопці самі себе, йдуть у бій із духовною зброєю: «Наша зброя — це музика і слово».
Сьогодні «Гайдамаки» є постійними учасниками як українських, так і закордонних фестивалів. «Фолк має дуже широкі межі: від примітивного ресторанного до глибокого інтелектуального, — пояснює фронтмен гурту Сашко Ярмола. — Ми хочемо робити нашу музику на інтелектуальному рівні. А інтелектуальність ця полягає у тому, що ми не стоїмо на місці, а постійно розвиваємо себе і свою музику, перебуваємо у пошуку».
Безпосереднього зв’язку з «Кобзарем» Тараса Шевченка новий альбом «Гайдамаків» не має. Швидше цю назву можна пов’язати з одним із найуживаніших образів-символів України — мандрівним кобзарем, який, подорожуючи країною, поширює серед людей історичні знання, філософські роздуми, і який загалом являє собою символ життєвих пошуків і мудрості. «Кобзар» — це наші думи про наше життя, — пояснює Сашко Ярмола, — хоча, безумовно, і данина поваги Тарасу Шевченку». Своїм «Кобзарем» музиканти продовжують традицію нагороджувати новим життям і новими значеннями українські бренди. Новий альбом гурту буде представлено в семи країнах Європи, зокрема, в Німеччині, Австрії, Швейцарії, Швеції, Данії.
Скоро «Кобзар» вийде в Німеччині, а в квітні — в Польщі. Деякі країни з цього переліку вже у «Гайдамаків» «у кишені». Зокрема, Польщу музиканти проїхали вздовж і впоперек. Навряд чи варто переконувати в тому, що це значне досягнення для українського гурту з доволі незначною популярністю на Батьківщині. Хоча музиканти заперечують стереотип, що за кордоном їх гурт знають і сприймають краще, ніж в Україні. Сашко Ярмола розповідає, що популярність «Гайдамаків» як самобутнього гурту, який зовсім не претендує на всенародне визнання, в межах України теж доволі широке. Про підкорення Росії «Гайдамаки» не думають і потенціал вкладають у свою промоцію на Заході.
Запис «Кобзаря» відбувався протягом одного місяця у невеликому польському містечку Вісла. DR-Studio, на якій відбувався запис, відірвана від цивілізації, розташована у горах і облаштована аналоговим обладнанням. Ці умови сприяли появі особливого якісного звучання. За словами музикантів, запис на цій студії під керівництвом Цезара Боровського та варшавських DUB-майстрів — Маріо Актіватора та Ярека Смока, обійшовся навіть дешевше, ніж запис подібного рівня коштував би в Україні.
До нового альбому увійшло 13 різностильових композицій. Палітра стилів, традиційно для «Гайдамаків», дуже широка. Уважний слухач вловить у звуках «Кобзаря» рок, ска, фанк, DUB, регі і, звичайно, етномотиви. Зокрема, до альбому увійшло декілька переспівів народних пісень — «Вітер віє», «Їхав козак за Дунай», «Маруся», «Лелеки». Одна з композицій, «Маланка», — переспів однойменної пісні з одного з попередніх альбомів «Богуслав».
Серед інноваційних «фішок», введених у музику «Гайдамаків» разом із новим альбомом, — доволі незвичний для звучання гурту реп, а також діджейська робота. Щоправда, реп-мотиви, які спершу навіть ріжуть слух, є тільки в одній із композицій альбому, яка була записана разом із поляками Криштофом «Грабажом» Грабовським, Reggaenerator’ом та Pablopavo. Вперше до запису «Гайдамаки» залучили бандуриста Івана Ткаленка, який відтепер має статус повноправного «гайдамаки». Завдяки появі такого поважного інструмента, як бандура, і без того автентичне звучання «Гайдамаків» збагатилося медитативністю.
Музиканти вже відзняли кліпи на чотири композиції з нового альбому, які найближчим часом з’являться у ротації. Окрім європейського турне, у цьогорічних планах гурту — участь у фестивалі «Роскілд» (Роскілд, Данія), а також найбільшому східноєвропейському фестивалі «Сигет» (Будапешт, Угорщина).
