Американські генетики стверджують, що можуть визначити тривалість життя з точністю до 77%. Можливо, більшість із нас не проти дожити до рекордних ста років. Але чи багато хто захоче знати дату своєї смерті? Довгожитель — це людина, що прожила 90 і більше років. Є ще наддовгожителі — зараз на Землі живе близько 70 чоловік віком 110 років. Найбільше довгожителів у Японії, де вже 40 тисяч чоловік відсвяткували свій сторічний ювілей. Більшість із них — жінки. Іншими територіями довгожительства є Анди, Кавказ, Азербайджан, Греція, пише inopressa.ru. Цього року генетики університету Бостона повідомили, що створили тест, на підставі якого можна точно передбачити, хто доживе до ста років, а хто ні. Днями вони скоректували точність передбачення до 77%. Що ж спочатку надмірно обнадіяло дослідників, а тепер змусило поправити самих себе?
У медичній школі університету Бостона дослідники з групи професора Томаса Перлса проаналізували геноми 1055 представників європеоїдної раси, чий вік перевищував 100 років, але здоров’я все ще залишалося досить міцним. Порівнявши їх із геномами молодших представників тієї ж раси, а потім із генами хворих паркінсонізмом, вони виявили 33 варіанти генів і 19 характерних їх поєднань, які зустрічалися лише в людей віком 100 років і старших. Переконалися: половина з тих, кому виповнилося понад 110 років, мають найвищу пропорцію генів довгожительства. На основі цих даних учені розробили декілька «профілів» спадкової інформації, характерної для довгожителів. За ними тепер можна тестувати будь-яку людину.
Число людей, що живуть понад 80 років, зростає в усьому світі. Це пов’язують і з певним матеріальним рівнем, і з правильним способом життя, і з успіхами медицини. Проте три чверті цих людей страждають різними хронічними недугами. Більшість із них відносять до так званих «вікових». Це серцево-судинні захворювання, діабет 2-го типу, хвороби Паркінсона й Альцгеймера... Частину з них удається контролювати за допомогою ліків, але інша — все одно призводить до смерті. І всі ці захворювання також «запрограмовані» комбінаціями генів.
З’ясувалося: у людей, що дожили до 100 років, ці хвороби виникають значно рідше, хоча гени, що викликають їх розвиток, у них також є. Проте наявність «хороших» генів довгожительства має набагато більше значення, ніж відсутність «поганих» генів хвороб. Тобто, найважливіше, як звучить весь оркестр генів, пов’язаних із тривалістю життя, а не соло кожного з них. Це абсолютно новий підхід до вивчення вкладу генетики в довгожительство. Доктор Томас Перлс відзначає, що виявлені поєднання генів зустрічаються приблизно в 15 з кожних ста чоловік. Проте прожити понад 100 років у середньому вдається лише одній людині з шести тисяч! Якщо не брати до уваги трагічні випадковості, на тривалість життя як і раніше найбільше впливає спосіб життя і рівень медицини. До речі, всі довгожителі мало їли, багато рухалися і зберігали веселу вдачу. А тут гени — не головне.