Шановна редакціє!
Надсилаючи листа на конкурс «Герой нашого часу», я хочу подякувати вам за те, що ви надаєте можливість молоді висловити свої думки, поділитися переживаннями, сподіваннями, мріями, відкрити багатство свого внутрішнього світу на сторiнках дуже популярної серед інтелектуалів газети.
Коротко про себе. Мені 17 років, я — студент Київського університету ім. Тараса Шевченка, захоплююся політикою та історією.
Час невблаганний: він нерозривно пов'язаний з рухом, а отже, зі зміною та розвитком, який неможливий без взаємодії могутніх сил — розуму та почуттів.
Перехід від епохи Романтизму, з її героями без страху й докору, наївно величними обіцянками, непорушними моральними кодексами, священними поняттями честі та гідності — до ери Машин, які зайняли пріоритетне місце у світі логіки, техніки й раціоналізму, потребував новітнього бачення сутності буття, сучаснішого світогляду і, найголовніше, нового типу людини — людини передової.
На авансцену життя вийшов Прагматик — суб'єкт діяльності, спрямованої на досягнення найбільшого зиску, максимального освоєння та підкорення дійсності. Сучасні технології дозволили кинути виклик природі: перебороти силу тяжіння, приборкати могутні стихії, видозмінити матерію, створити речовини, невідомі кругообігові складових частинок навколишнього світу. Використовуючи довкілля відповідно до своїх потреб, побудувавши нову реальність, Прагматик, сам того не помічаючи, став ворогом розвитку й часу, оскільки останній своєю плинністю і подихом змін поступово руйнує зведену титанічними зусиллями, логічно оформлену систему взаємодії людини і природи.
Неможливо перемогти час, але перетворити передвісників метаморфоз — Ідеалістів у Прагматиків сили вистачить: останніх завжди жахала велич почуттів та емоцій, які своєю непередбачуваністю, багатогранністю вияву, внутрішньою силою непідвладні холодному розумові з його чіткими схемами. Ця мета досягається нині двома шляхами: по-перше, людські стосунки, в яких найповнiше проявляється багатство внутрішнього світу, витісняються машинами, адже набагато легше, натиснувши пару клавіш комп'ютера, поринути у віртуальну реальність з її ілюзіями, фантасмагоричністю та загадковістю, ніж знайти дорогу до живого серця, проклавши крихкі мости взаєморозуміння та взаємоповаги. По-друге, застосовується метод тотальної уніфікації для створення стандартизованих «особистостей» з однобоким сприйняттям світу та однаковими бажаннями. По- третє, йде безперервний наступ на духовні засади існування суспільства. Легалізація легких наркотиків, масова культура, ідеалізація технічного прогресу, при якому поступово нівелюються моральні норми та етичні принципи, приймаються (що найстрашніше!) здебільшого байдуже, наче так і має бути. Здається, все зроблено для остаточної перемоги, але Прагматик не врахував серйозного чинника — закону гармонії. Він та Ідеаліст нерозривно пов'язані: завжди мрійники розпочинали розвиток, створюючи за допомогою фантазій та натхнення новітні ідеї, концепції, теорії, відкриваючи нові простори і торуючи дорогу прагматикам, які розширювали, упорядковували, удосконалювали отримані знання. Отже, життя на землі існує тальки завдяки взаємодії різних натур.
Невже Апокаліпсис не за горами?
Від редакції. Такий песимістичний фінал у листі 17-річного юнака — це, напевно, данина його віку i нашому часові. Але, як бачимо, молодь хвилюють не лише скороминучі соціально-політичні проблеми, а й вічні питання, які впливають на суспільство й цивілізацію на макрорівні. Гадаємо, Максим окреслив багато тем для можливої дискусії зі своїми однолітками. Тож чекаємо якнайшвидше нових листів. Нагадуємо, підведення підсумків 1 етапу конкурсу «Герой нашого часу» відбудеться в середині вересня, під час святкування 3-ї річниці «Дня».
