Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Герої Ільфа й Петрова бронзовішають. На очах

12 січня, 1999 - 00:00

Відображений у бронзі «син турецькопідданого» Остап Бендер тримає під пахвою шахівницю, а в руці — шахового коня. На голові у нього — кепка, на шиї намотаний шарф.

Автором пам’ятника є народний художник Калмикії Олександр Хачатурян.

По закінченні шахової Олімпіади указом президента Калмикії Кірсана Ілюмжинова «Сіті-Чес»» було перейменовано на місто Нью-Васюки (як це задумував у «Дванадцяти стільцях» О. Бендер). Тоді ж К. Ілюмжинов оголосив конкурс на створення проекту пам’ятника, перемогу в якому отримав О. Хачатурян.

Відкриваючи пам’ятник, калмицький президент заявив: «Над нами всі сміялися, але хочу нагадати, що добре сміється той, хто сміється останнім. І тепер у нас є не тільки Нью-Васюки, є також єдиний у світі пам’ятник Остапу Бендеру, а найближчим часом буде посаджено сквер, який носитиме ім’я Бендера».

Свій намір увічнити О. Бендера президент Калмикії пояснив тим, що цей персонаж є «одним із найулюбленіших для людей всіх поколінь як у Росії, так і за рубежем». Немає сумніву, що сам президент багато що почерпнув у свого улюбленого героя. Шкода тільки, не зможе приїхати до нього в гості київський бронзовий Паніковський зі своїм класичним: «Дай мільйон!»

Анатолій ЛЕМИШ, «День»
Газета: 
Рубрика: