Дивлячись на тих артистів, якими нас «годує» телебачення, слухаючи пісні, що заповнили радіоефір, здається, що в Україні криза не тільки економічна, а й естрадна. До речі, остання набула вже карикатурних рис. Можна навіть говорити про хронічну хворобу, симптомами якої стають пісні-одноденки, коли блискавично загоряються «зірочки» і гаснуть, як феєрверк. Загалом серед нинішнього музичного «продукту» про якість текстів і мелодій навіть говорити не доводиться. Що ж сьогодні відбувається з популярним естрадним жанром? Свою точку зору «Дню» висловив співак, композитор і продюсер Дмитро Клімашенко.
— Як ви вважаєте, з чим пов’язана поява на нашій естраді такої великої кількості безголосих артистів?
— Мені здається, це пов’язано з тим, що слава й популярність подобаються всім, але молоді артисти не зовсім розуміють, якою ціною це досягається. Крім того, працівники телеканалів і радіостанцій звикли заробляти на шоу-бізнесі. Не є таємницею те, що за «розкручування» артистів їхні «заступники» просто платять гроші. Ось і виходить: багаті платять, представники ЗМІ звикають до цих «конвертів», а перед молодими й талановитими людьми, які не мають коштів, двері зачинені. Ну і, звісно, відсутність певної кон’юнктури, відсівання поганої якості естрадного «продукту». Ми чомусь забуваємо, що візитівкою кожної країни були спорт і культура. На жаль, доки ціни на телебачення, радіостанції, кліпмейкерів будуть високими, конкурувати дуже важко.
— Дмитре, чому нині відходить на другий план стара школа українських співаків, а їм на зміну приходить безлика маса артистів-одноденок?
— Якщо говорити про артистів 1990-х, то вони ще крутяться в естрадній обоймі. Наприклад, усі колеги, хто починав разом зі мною, сьогодні — успішні гастролери. Поки що жоден молодий артист не здатний «переплюнути» їх у творчості. Досі Віктор Павлик або Ані Лорак не перестають дивувати глядачів. Вони постійно в пошуку, в будь-яку мить можуть продемонструвати свій голос і показати, як треба професійно працювати перед публікою, доводячи, що є фаворитами аудиторії. На жаль, сьогодні на естраді 90% випадкових «артистів»! Я вважаю, що час поставити заслін музичному ширвжитку. Не може українська естрада вся бути несерйозною, з гумористичним ухилом і представляти її в такому вигляді за кордоном... Єдиний вихід, який бачу, — організовувати і проводити різні конкурси й кастинги. Саме на них відкриваються таланти. Треба, щоб молоді артисти не лише високо оцінювали себе, а й поважали слухачів, які гідні тільки найкращого (пісень, голосів і оригінальних номерів), а не слухали все підряд, як це нині відбувається...
