Перший фестиваль-ярмарок «Українське сало-2004», безсумнівно, вдався. До нього два дні була прикута увага сотень тисяч людей, що сприяло не стільки подальшій популяризації і без того популярного продукту, скільки дозволило в деякій мірі перевести кулінарію та торгівлю в розряд філософії, замислитися і над причинами спаду, виниклого в тваринництві, і над параметрами нашого харчування. На фестивалі, участь у якому брали 75 фірм-виробників сала і продуктів із нього, було вдосталь жартів, сміху, музики, всіляких фольклорних інтерпретацій «проблеми сала», було багато й самого сала, яке продавали в різних видах. «Учасникам фестивалю буде дуже важко, — заявив на його відкритті перший заступник глави кримського уряду Анатолій Корнійчук, — адже все це треба спробувати, все купити і всім пригостити вдома своїх рідних, і зробити це повністю навряд чи кому вдасться, з огляду на таку різноманітність…» Охочі могли купити і вже приготоване сало в будь-яких видах, і живе порося, та, перш ніж насолодитися салом, спробувати зробити свій внесок у відродження вітчизняного тваринництва. Наприклад, Сімферопольська кондитерська фабрика представила на фестивалі сало в шоколаді, і її комерційний директор Ігор Федоровський каже, що «сіль і солодкість — як дві протилежності — завжди мають бути на столі, але ми спробували їх об’єднати в одній страві і таким чином матеріалізували відомий жарт. З нашого погляду, все вдалося, протилежності об’єдналися, ласощі отримали…»
Голова журі фестивалю, відомий гуморист і кулінар Борис Бурда, навпаки, до матеріалізації такого жарту поставився негативно. На його думку, жарти на тему сала — ознака поганого смаку, а сало та шоколад усе ж таки настільки різні продукти навіть за походженням, що не поєднані між собою. У зв’язку з тим, що сало в шоколаді було навіть однією з номінацій сімферопольського фестивалю, Борис Бурда заявив, що як голова журі спеціально голосуватиме за найневдаліший вид цієї кулінарної витребеньки. «Щоб цей жарт уже нарешті зійшов нанівець», — пояснив він.
Борис Бурда спробував пояснити, чому сало їдять у сотнях країн, але вважається воно приналежністю лише української кухні. Усе дуже просто: «ніде так, як в Україні, не вміють «зробити сало» — не можуть так кабанчика годувати, не можуть так солити та коптити, як ми, але нічого, у нас на всіх вистачить». З іншого боку, на зауваження про те, що сало «переживає кризу», Борис Бурда сказав, «яке нам діло до того, чи здає сало свої позиції, завтра воно все одно повернеться на них. Головне, що це — унікальний продукт, який має спеціальні речовини, як у червоній рибі, які діють на рецептори насичення та перешкоджають ожирінню. І хоча у наш час важко не потовстіти, але винне в цьому не сало, а наше неграмотне та неакуратне харчування. Сало в Україні не менше достойне свята, ніж вино у Франції. Там є свято молодого божоле. Практикують такі дні й інші країни. Наприклад, у американському штаті Каліфорнія встановлено День часнику. А в Україні хай буде День сала…»
Фестиваль став живим втіленням універсальності сала як традиційного продукту багатьох народів. У одному куточку парку, наряджена Солохою, Віра Синиговець із села Новоандріївка Сімферопольського району демонстративно «під сало» наливала самогонку з народної «сулії» — трилітрового скляного бутля з високою шийкою, а в іншому кінці чутно білоруські жарти: «Сало вранці, сало — вдень, до перемоги так прийдем!». Тут розташувався «козацький стан», у якому козаки «під сало» варили куліш. Артисти Сімферопольського цирку тут продають «кота в мішку», який «свого часу їв сало», народні умільці пропонують свої вироби, які «без сала не вдаються». Саме сало в різноманітному вигляді продавали в приміщенні Зеленого театру. Одним із продавців виступив студент Кримського медичного університету, громадянин Судану — темношкірий африканець Ельхейр Сулейман, який розповів журналістам, що на його батьківщині теж їдять сало, але готують трохи інакше…
До речі, організатори планують наступного року зробити фестиваль міжнародним та запросити понад 10 країн — «саловиробників». Тваринництво, можливо, до того часу подолає кризу, чому сприятиме непоганий нинішній урожай. Тому сала стане ще більше, і фестиваль, можливо, буде ще кращим.
А журі підбило підсумки першого фестивалю. У номінації «Сало солоне» підприємство «Рикон» Сакської райспоживспілки, в номінації «Сало варене» — ВАТ «Широке» Сімферопольського району, в номінації «Сало копчене» — Кримський ВК «Скворцово». ВАТ «Ветона» вийшло переможцем у двох номінаціях — «Сало в шоколаді» та «Фігурне сало». Журі визнало необхідним встановити додаткову номінацію за ноу-хау фестивалю. Його завоювала агрофірма «Дружба народів», яка представила сало для бутерброда, за «сало приготоване найнезвичайнішим способом» — винахідники з цієї фірми представили ковбаски зі свинини, приготовані особливим способом, і «сальний будиночок» у номінації «Фігурне сало». Кілька спеціальних призів отримали в категорії «Смажені та копчені молочні поросята» ВАТ «Сімферопольське», в категорії «Поросята хлібобулочні та кондитерські» — ВАТ «Кримхліб», за найкраще оформлення торгового місця приз отримало ПП «Кравченко»…
Отже — до нового сала!?..
