Втома не в ногах, а у голові
Пола Робсон-Енслі та її колеги з університету Кейптауна в Південній Африці вважають, що втома людини «міститься» зовсім не в її мускулах, як вважалося раніше, а в мізку. Вчені стверджують, що мозок «заявляє» про втому, щоб запобігти пошкодженням мускулів, спричиненим фізичними навантаженнями, передає Membrana.ru. Провідну роль у цьому процесі відіграє сигнальна молекула IL-6 — якщо її ввести за допомогою ін’єкції абсолютно невтомленій людині, вона відчує втому. Щоб дізнатися про це, Робсон-Енслі провела експеримент: вводили спортсменам-бігунам IL-6 і плацебо, а потім фіксували результати на 10-кілометровій дистанції — ті, хто не отримав IL-6, подолали дистанцію в середньому на хвилину швидше. Дослідники сподіваються, що результати їхньої роботи допоможуть у пошуку нових методів лікування синдрому хронічної втоми та подібних захворювань.
Винні гени
Німецькі вчені з лабораторії із вивчення геному в Геттінгені розшифрували генетичну послідовність бактерії Propionibacterium acnes, яка, як передбачається, відповідальна за появу прищів на шкірі людини. Проте до останнього моменту важливість ролі цієї бактерії була невідома: вчені просто думали, що чим більше таких бактерій, тим сильніша відповідь імунної системи на запалення, а в результаті з’являються прищі. Виявилося, що бактерія може виробляти білки, що викликають прищі, та ферменти, що руйнують людську шкіру. Німецькі дослідники впевнені, що розшифровка геному бактерії допоможе в створенні нових ефективних препаратів для лікування шкірних захворювань, повідомляє News.Battery.Ru.
А англійські вчені виявили ген, що відіграє важливу роль у розвитку такого поширеного розладу зору, як короткозорість. Фахівці розраховують, що це відкриття можна буде використовувати для розробки методу діагностики схильності до розвитку цього захворювання. Для того, щоб виявити пов’язані з розвитком короткозорості гени, дослідники з лікарні Св. Томаса в Лондоні вивчили зразки ДНК 221 пари близнюків, у частини з яких діагностовано короткозорість. Порівняння отриманих даних привело до гена PAX6, від варіацій якого значною мірою залежала ймовірність розвитку цієї хвороби. Щоправда, самі вчені попереджують, що відкритий ними ген є лише одним із чинників, що провокують розвиток короткозорості. Не менше значення має, наприклад, спосіб життя людини, щоденне навантаження на зір й інші умови.
Лідер — той, хто готовий до змін
Дуже часто ми плутаємо лідерство з посадою чи становищем і вважаємо, що авторитету лідера вистачить, щоб змінювати інших. Це не зовсім так, вважає Роберт Квінн зі Школи бізнесу університету Мічигану. У своїй новій книжці дослідник стверджує, що половина всіх спроб організаційних змін провалюється через неефективну зміну лідерства та нездатність розпізнати, що будь-яка людина, котра вітає глибокі зміни, може стати лідером, який залучає інших взяти участь у процесі зміни, передає NTR.ru. Щоб пояснити своє відкриття, Квінн розробив дві концепції лідерства: лідерство в нормальному та фундаментальному стані. З його слів, більшість людей, попри їхнє становище, проводять більшу частину часу в нормальному стані. І хоча вони можуть стверджувати, що прагнуть змінити якісь небажані умови, насправді всі їхні помисли зосереджуються на зручності (рух шляхом найменшого опору), реагуванні на зовнішні стимули (поступки існуючому соціальному тиску), егоцентризмі та нейтралізації зовнішніх сигналів, що спонукають до змін. Коли людина стикається з кризою і вимушена піти на глибокі особові зміни, їй доведеться рухатися вперед безконтрольно. При цьому люди зазвичай переходять із нормального стану в альтернативний, в якому їхня увага зосереджується на результатах, більший вплив отримують внутрішні стимули, вони відкриваються зовнішнім сигналам і діють із думкою про інших. Коли людина здійснює цей перехід, виникають незвичайні відчуття. Зі слів Квінна, вони стають більш сконцентрованими, почуваються суцільнішими, більше пов’язаними з іншими та відчувають збільшення обізнаності й навченості. Вони більше дозволяють собі та почуваються впливовішими, ніж колись раніше.
