Учора в кінотеатрі «Київ» столичній публіці показали тізер (короткий рекламний ролик) фільму «Солодка Даруся» — екранізацію однойменного роману Марії Матіос. Презентація кінопроекту співпала із ювілеєм книжки — десятиріччям із дня виходу роману в Україні. Режисером фільму став львів’янин Олександр Денисенко, учень легендарного польського кінорежисера Анджея Вайди. Як розповідає пані Матіос, два роки тому у кав’ярні одного київського супермаркету він мав відвагу сказати: «Солодку Дарусю» буду знімати саме я», і так сталося. У фільму «Солодка Даруся» — потужні донори — стрічка вийде під патронатом Петра Порошенка та за підтримки міністра культури України, Фонду братів Віталія та Володимира Кличків, кіностудії Анджея Вайди, проте для зйомок не було залучено «ні копійки державних коштів», як висловлюються організатори.
Запрошеним показали всього вісім хвилин майбутнього фільму. На екрані — більше закордонних акторів, ніж українських. Кадри вибрали найбільш емоційні — ось енкаведисти приходять у дім батьків Дарусі, і вона не хоче, але виказує свого батька щодо співпраці з партизанами, ось мати Дарусі вішається на власній косі, ось палає село, ось уже доросла Даруся по пояс закопує себе у землю чи заходить у водоспад... У цих штрихах відчувається ще одна епічна кінокартина української трагічної історії.
ОКРІМ ВИСОКИХ МАТЕРІЙ ГОВОРИЛИ І ПРО ФІНАНСИ — УСІМ БУЛО ЦІКАВО, «ДО ЯКОЇ ГЛИБИНИ КИШЕНІ» ПІДТРИМАЄ ПРОЕКТ ВІТАЛІЙ КЛИЧКО
У залі сидить найменша «Даруся» — Соломія Димитращук. Вона прийшла сюди зі своєю мамою. «Я знімалася під час осінніх канікул, — каже маленька акторка. — Коли прийшла до школи, всі захотіли одразу подивитися фільм, але це ж ще тільки початок. А взимку зніматися було холодно. Мене одягали у старовинний одяг і дерев’яні мешти, трохи тісні. Я уявляю собі Дарусю розумною дитиною, але так вийшло, що вона лишилася сиротою. Це я вперше знімалася у кіно, і хочу й далі грати».
Тізер фільму могли показати публіці ще минулого літа, проте за словами Марії Матіос, вона гальмувала процес презентації через власні моральні переконання у час війни. «Перші кадри заходження Дарусі у воду в Микулинецький потік на Івано-Франківщині знімали ще у перші дні жовтня 2013 року, а навколишні пагорби вже вкривалися снігом. Епізоди депортації і спалення села знімали 23 грудня, коли уже Майдан був твердий, як камінь», — розповідає Марія Матіос.
«ПРОДЮСЕРСЬКА РАТЬ» — ОЛЕКСАНДР ЯНЧУК, ОЛЕГ КОХАН ТА РОМАН БАЛАЯН (ЗЛІВА НАПРАВО) ПРИЙШЛИ ОЦІНИТИ РОБОТУ КОЛЕГ
Знімали «Солодку Дарусю» тяжко — саме під час активних протистоянь на Майдані. Останній епізод для цього тізеру — весілля Матронки і Михайла — відзняли 26 січня 2014 року у Львові. «Я не приїхала тоді на зйомки, бо в цей час в Оболонському районному суді намагалася побачитися з арештованими майданівцями, і мені таки вдалося це. Польський актор Пйотр Гловацький, що їхав до Львова на зйомки, потрапив у затор, бо тоді на трасі палили шини, але зрештою його таки пропустили. Деколи «Солодка Даруся» відчиняла такі двері, які я, як людина, може і не могла би відчинити...»
Зйомки фільму тривають, і поки кіношники не можуть назвати офіційну дату релізу. «Історія «Солодкої Дарусі» — це тріумф людини, яка, попри надсильний тягар трагедії минулого, звільнилася від ментального рабства, від підсвідомого почуття провин, розповідає режисер фільму Олександр Денисенко. — Ця історія — осяйний промінь надії для України — надії на те, що і вона звільниться з ув’язнення минулого і стане модерною нацією».
