«Роль та уроки декабризму» — за такою назвою відбувся «Посольський вечір». Слід зауважити, що зі своїм першим виходом в «український світ» посол Росії Михайло Зурабов, як господар дипсалону, довго зволікав. Із моменту призначення до Києва він декілька місяців фактично був недоступний представникам ЗМІ, відмовляв в інтерв’ю, посилаючись на те, що повинен вникнути в ситуацію. (Нагадаю, в червні 2009 року з посади амбасадора РФ в Україні пішов Віктор Черномирдін, і на його місце в серпні призначили Зурабова, але виконувати свої обов’язки Михайло Юрійович розпочав лише в січні 2010 р. Нюанс полягав у тому, що М. Зурабов не міг приїхати до Києва, оскільки сталася політбаталія: президент РФ Дмитро Медведєв звинуватив тодішнього президента України Віктора Ющенка «в антиросійському політичному курсі». Тому російський лідер відправив свого амбасадора до нашої столиці лише після першого туру виборів, коли стало відомо, що Ющенко не набрав достатньої кількості голосів, аби залишитися на президентській посаді на другий термін. А свою першу прес-конференцію посол Зурабов провів у червні, приурочивши її до свята своєї країни — Дня Росії. — Т. П.).
Популярні посольські вечори, які відродив його попередник В. С. Черномирдін, Михайло Юрійович видозмінив, а новий формат набрав гігантсько-гламурного розмаху. Якщо раніше місцем зустрічі була будівля амбасади, із затишною атмосферою (невеликий концерт, а потім фуршет-частування та спілкування «без протоколу» і церемоній, до речі, саме за це спілкування тет-а-тет полюбили дипсалони і на «вогник» до Черномирдіна із задоволенням приходили політики, колеги-дипломати, бізнес-еліта, діячі науки і культури); то нині гостей попросили прийти до суперфешенебельного готелю нашої столиці — «Інтерконтиненталю», одягнувшись у відповідне вбрання (чоловіки — діловий костюм, дами — коктейльна сукня, щоправда, забігаючи наперед, зазначу, що не всі особи прекрасної статі це побажання виконали), «частували» розмірковуваннями: що було б, якби декабристи перемогли; революція — це добре чи погано; говорили про циклічність історії; навіть проводили паралелі: Пестель — Тухачевський — Ходорковський; пригадали й події нещодавньої нашої історії — помаранчеву революцію, яка вплинула на долі багатьох людей не лише в Україні, а й Росії... Формат дискусії проходив у межах телепроекту Михайла Швидкого «Культурна революція», але без телекамер і різких висловів опонентів. Основна маса присутніх пасивно спостерігала за словесними баталіями ведучого вечора Михайла Швидкого, московського письменника Дмитра Бикова, російського політолога Володимира Пастухова, який спеціально приїхав до Києва з Лондона, а в українській «команді» виступили політик і бізнесмен Петро Порошенко, науковий редактор порталу «Політ.ua» Андрій Портнов, художній керівник Театру російської драми ім. Лесі Українки Михайло Рєзникович, історик, археолог, академік НАНУ, директор Інституту археології НАН України Петро Толочко. Як жартома зазначив Михайло Юхимович: «Почуваюся, наче стіна. Спочатку в нас партзбори (дискусія), потім гаряче (фуршет) і дискотека — танці»! Дійсно, годували гостей на славу — вишуканою європейською кухнею, розважаючи мелодіями романсів у виконанні молодих солістів Большого театру (співали Надія Карязіна, Аліна Ярова та Ілля Говзич, акомпанував на роялі Кирило Кузьмін), грали музиканти ансамблю «Київська камерата», а у фіналі запальні латинські ритми виконав джаз-бенд Sounds of Brazil Quintet. Танцювали професіонали — переможці декількох чемпіонатів спортивних танців Денис Халматов та Мілена Усанова — учасники шоу-балету «Імперія танцю» і аматори (гості й дипломати на чолі з амбасадором М. Зурабовим), і слід зазначити, що останні «запалювали па» теж дуже навіть непогано... І хоч на вечорі VIP-персон (із політиків та бізнес-бомонду) було не так багато, як раніше, але зурабовський захід пройшов усе ж таки під знаком «плюс», і все було як належить. Щоправда, завсідники черномирдінських вечорів відзначили, що нині захід вийшов трохи пафосним, але цікавим, а до гламурності обстановки гості поступово призвичаяться, адже, погодьтеся, в темні, осінні вечори душа бажає свята, а в таких салонах можна поспілкуватися з розумними та цікавими людьми, дамам себе показати («провітривши» вбрання) й на інших поглянути.
— Ідея вечора-дискусії належить Михайлові Юрійовичу Зурабову, — розповіла «Дню» аташе з питань культурі Посольства РФ в Україні Наталія БАТОВА. — Ми вирішили продовжити традицію дипломатичних салонів, але відродити їх у новій якості. Для того щоб була можливість поспілкуватися з партнерами та колегами, з якими амбасадор і наші дипломати розмовляють у робочому режимі, і зробити це в неформальній обстановці, з концертним наповненням зустрічі, обговорити якісь питання і просто поговорити без протоколу. Тему «Роль та уроки декабризму» ми вибрали не випадково. Цього року минає 185 років із часу повстання декабристів. Ми захотіли поговорити в цьому салоні з дуже цікавим комунікатором Михайлом Юхимовичем Швидким — автором і ведучим серії телепрограм «Культурна революція». Пригадати, що 1825 р. робило дворянство, що на той час відбувалося в музиці, літературі, культурі, царській Росії, і чому люди вийшли на Сенатську площу. Цю розповідь провели як дискусію. Опонентами виступили люди, відомі в Росії та Україні. Зовсім не випадковим є те, що в музичній частині вечора в нас з’явився колектив із Бразилії (до нещодавнього часу в цій країні жив нащадок декабристів Андрій Муравйов-Апостол), і небагато хто знає, що циганський і класичний російський романс — передвісники фолк-джазової бразильської музики (зокрема знаменита «Басанова»). Так вийшло, що під час підготовки до «Посольського вечора» поступово стала нанизуватися, як на нитку, наша програма учасників. Спочатку ми домовилися зі Швидким та його «Культурною революцією», обговорили його концепцію проведення дипсалону. Так збіглося, що 19 листопада — день смерті російського імператора Олександра I (і дата нашого вечора). Якщо пригадати історію, був період трьох тижнів смути, і як фінал — повстання декабристів, яке сколихнуло всю країну, і хоч їхні романтичні ідеї не вдалося впровадити в життя, а за свій порив багато декабристів і тих, хто їм співчував, заплатили страшну ціну: одні — смертю, другі — засланнями, треті — каторгою, але їхній порив майже двісті років по тому пам’ятаємо ми, нащадки... Приємною випадковістю стало й те, що музиканти Sounds of Brazil Quintet приїхали до Києва, а ми скористалися цим, щоб запросити їх виступити на нашому вечорі. Ми раді, що наші партнери з інформаційно-аналітичного порталу «Політ.ua» дібрали опонентів, а вчені, українські та російські політики, громадські діячі та історики взяли участь у дискусії. На вечорі було представлено історичні експонати та артефакти з колекції Шереметьєва, у гості до нас приїхали представники Музею з Кам’янки, створеного на базі родового маєтку Раєвських і Давидових, які привезли унікальні експонати, зокрема картину «Пушкін і декабристи». Маю надію, що оновлені «Посольські вечори» стануть такими ж популярними, як і в попередні роки, а ми їх проводитимемо регулярно.
