У галереї «Триптих-ART» відкрилася персональна виставка відомого художника, представника київського ар’єргарду Матвія Вайсберга. Експозиція має назву «Горобці, бегемоти та інші». Тут — роботи, створені останнього року. Це різножанровий живопис (пейзаж, портрет, композиція), виконаний олійними фарбами, і графічна серія «Сім днів». За словами самого художника, жанр єдиний — це життя в різних його виявах.
Матвій Вайсберг розповів «Дневі», що найбільше теплих спогадів у нього викликає автопортрет з маленьким сином за грою в шахи. «Я всі роботи люблю. Це вияв мого життя, послання з часу в час, — розповідає митець. — На створення нового полотна може надихнути все що завгодно. Це може бути слово, якесь нове місце, подія...».
Поряд із образами абстрактних понять, людських чеснот та дивовижними пейзажами привертає увагу зображення бегемота. Виявляється, це портрет 54-річної бегемотихи, яка мешкає в Київському зоопарку. Щоб намалювати цей портрет, художникові довелося два роки чекати, поки тварина зважиться вийти надвір.
Директор галереї Тетяна Савченко наголошує, що Вайсберг — художник не на громадську втіху: «Це високе мистецтво, до якого треба бути підготовленим. Щоб зрозуміти творчість Матвія Вайсберга, потрібно знати історію мистецтва й добре орієнтуватися в ньому. Адже роботи митця перегукуються з творчістю гуманістів епохи Відродження — Джотто, де Ла Тура, Боккаччо. Він не лише художник, а й філософ-гуманіст. Вайсбергову творчість цілком відділено від побуту, в ній порушено питання буття».
На думку мистецтвознавця Дмитра Корсуня, Матвій Вайсберг — великий художник європейського масштабу: «Вайсберг насамперед книжковий графік. Він ілюстрував Псалтир, Ортегу-і-Гассета, Достоєвського. Ці ілюстрації вирізняються екзистенційним настроєм, модерністськими способами опанування матеріалу й узагальненим вирішенням. У великому станковому живопису він зберігає свої найкращі якості, але переходить до значних філософських тем. Це художник, який має вроджене чуття історизму, його улюблена епоха — Ренесанс. Вайсберг багатий на ренесансну естетику. Постмодернізмові притаманна довільність цитат. Доробок Вайсберга рясний на ренесансні цитати — у композиції та в інших розв’язаннях. Ми це вже бачили — у полотнах П’єро де Ла Франчески, Мозаччо, Джотто. Вайсберг вирішує це по-своєму, геть іншими засобами, але думає про те саме. Він удається до розв’язання тих самих завдань, але як людина ХХІ століття. Вайсберг має інші засоби виразності, у нього більше гостроти, драматизму. Проте він залишається старим майстром».
Роботи художника не залишають байдужим нікого з відвідувачів галереї. За словами художника Петра Лебединця, «Вайсберг завжди непередбачуваний і завжди оригінальний». Оригінальністю Вайсбергових полотен шанувальники мистецтва можуть насолоджуватися до 18 жовтня, доки триватиме виставка у «Триптих-ART».
