Для романтичного прийому необхідна відповідна обстановка. Почнемо її створення. Для настільної композиції нам знадобляться: плоска глиняна тарілка, «оазис» (губка для фіксації живих рослин), дріт і скотч. Далі вам необхідно завести садовий матеріал, а саме: садові груші, «вертольотики» клену, сліпу горобину, садову виноградну лозу й городні стручки гіркого зеленого перцю. За наявності всього цього вже можна змахнути диригентською паличкою...
Увертюра. Замочуємо «оазис» у холодній воді 3 хвилини, до повного просочення. Вирізаємо з нього форму напівсфери й фіксуємо її на тарілку скотчем навхрест. Далі «вертольотики» збираємо в невеликий пучок і скріплюємо їх дротом, частину горобини так само пучками ставимо на дріт, а частину нанизуємо на нитку, воскрешаючи цим ностальгічні спогади дитинства. Перець ми також не залишаємо поза увагою, йому теж дістаються «ніжки», у вигляді дротиків. Увертюру закінчено, переходимо до кульмінації спогадів про дитинство.
Виходячи з класичних канонів, у центрі ми фіксуємо більші елементи й насиченіші тони, а таким є груші та горобина. Потім розташовуємо інші елементи, утворюючи напівсферу. Усі так звані «ніжки» плодів уводяться до оазису приблизно на три-чотири сантиметри, й тепер, коли композиція майже готова, ми можемо з упевненістю доповнити її такими штрихами, як виноградна лоза й наше хвалене горобинове намисто. Й ось ми наближаємося до фіналу.
Наша композиція — втілення осінньої мудрості та щедрості. Поставимо її на почесне місце й створимо відповідну атмосферу: келихи з шампанським на столі, свічки на підлозі, м’яке світло і, звичайно ж, музика, хоча мені здається, вона не залишала нас ніколи!
