До вітчизняного слухача знову повертається ім’я заслуженого артиста України, лауреата Всеукраїнського конкурсу вокалістів Василя Манолова. Протягом деякого часу він був відсутній на українській сцені, виступав за кордоном, реалізував себе переважно як концертний співак. Причиною тому було те, що на початку 90-х років артист вирішив покинути сцену Національної опери, оскільки свого часу він відчув себе недостатньо запитаним у стінах нашого театру. Проте Манолов став першим українським басом, що співав на сцені знаменитого Ла Скала. Це були виступи в шести виставах «Сорочинського ярмарку» Мусоргського, де Василь Манолов співав разом з уславленою Марію Стеф’юк. Тоді італійська та швейцарська преса називала голос Манолова блискучим, прекрасним. І навіть такий газетний монстр, як «Репуббліка», написав, що серед співаків особливо варто було б виділити Василя Манолова. Ім’я Манолова впродовж багатьох років прикрашало афіші Київської та Харківської опер, йому доводилося співати на сценах театрів та концертних залів багатьох країн світу. Зараз його голос знову зазвучав у концертних залах нашої столиці.
У репертуарі Манолова 39 оперних партій. Часто буває так, що співаки, маючи великий оперний репертуар, досвід роботи на великій оперній сцені, назавжди обмежуються оперним виконавством, не думаючи про виступи на концертній естраді. На щастя, Василь Манолов уникнув цієї оманливої обмеженості. Багато країн і континентів чули його голос, при цьому співак ніколи не нехтував камерним виконавством. Слід згадати, що протягом тривалого часу його концертмейстером була Галина Паторжинська, професор Національної музичної академії, дочка славетного українського баса Івана Паторжинського, яка залишила нас зовсім недавно і несподівано. Манолов регулярно проявляє себе як виконавець творів кантатно-ораторіального жанру. Він співав у ораторії «Створення світу» Гайдна, у «Месії» Генделя, у «Реквіємах» Моцарта та Верді, у Дев’ятій симфонії Бетховена тощо.
Минулий рік ознаменувався надзвичайно важливою для співака подією. У серпні в Полтавській області, поблизу місць, тісно пов’язаних з історією болгарського народу, відбувся Перший собор болгар України. Манолов брав участь у концертах, співаючи поряд український і болгарський репертуар. Особливо запам’ятався виступ неподалік від заново впорядкованої могили хана Кубрата в селі Мала Перещепина Новосанжарського району на Полтавщині. Це не випадково, адже за походженням співак болгарин, тому натхненно віддає данину своїм кореням. Не забуваймо, до речі, що галерею всесвітньо відомих болгарських басів увінчують імена Бориса Христова та Ніколая Гяурова. Також Манолов торік почав регулярно з’являтися на концертній естраді, зокрема, взяв участь у концерті, присвяченому пам’яті незабутньої Лариси Архипівни Руденко.
У цьому сезоні Василь Манолов дав кілька сольних концертів у приміщенні Андріївської церкви. Ці виступи були організовані Всеукраїнським благодійним фондом «Українське філармонійне товариство». Співробітництво співака з Товариством продовжується. Так, 30 червня під склепінням растрелліївського храму прозвучала перша частина вокального циклу Франца Шуберта «Зимовий шлях», який рідко у нас виконується, а другу частину буде виконано 28 липня. Можна сказати, що ці концерти відбудуться в ознаменування 175-ї річниці від часу написання цього циклу. А в запасі ще не одна ретельно вибудована концертна програма. Адже концертний репертуар Манолова є надзвичайно широким. Серед іншого, він включає в себе нещодавно виконану монографічну програму «Музична Шевченкіана». До речі, Шевченкіана Манолова включає також виконання моноопери Юрія Іщенка «Кобзареві думи». Особливе місце в його концертному репертуарі посідають вокальні цикли російських композиторів (Мусоргського, Свиридова, Шостаковича, Кабалевського). Нещодавно підготовлено нову програму російського класичного романсу та поновлено окрему велику програму із старовинних російських романсів.
А 14 березня цього року відбулося повернення Василя Манолова на сцену Національної опери України. Він виступив у партії графа Робінзона в опері Доменіко Чимароза «Таємний шлюб». Нарешті кияни змогли знову почути його голос у цій прекрасній комічній опері, яка, в свою чергу, уже давно стала окрасою репертуару Національно опери України. Саме він співав прем’єру «Таємного шлюбу» (режисер — Ірина Молостова) у 1984 році. А позаторік спектакль ожив знову і з’явився на столичній сценi завдяки копіткій самовідданій праці режисера Валентини Реки.
Хочеться сподіватися, що Василь Манолов надалі з’являтиметься на столичній сцені, ми ще почуємо його в партіях Бориса, Греміна, Володимира Галицького та в іншому репертуарі.
