З політичних мотивів побоялася приїхати до Києва Ольга
Вронська (Білорусь). Зі слів композитора і члена журі Едуарда Ханка: «Їй
порекомендували не робити необачного кроку. «Батька» Лукашенко вважає,
що істинний фестиваль у Вітебську, а тут орудують розкольники. Більше того,
Ользі прямим текстом пообіцяли зробити оргвисновки, якщо вона виявить норовистість,
а це ще раз підтверджує: нині в країні панує диктатура, а президент що
хоче, те й робить!» Треба зазначити, що всі восьмеро журналістів із Білорусі,
акредитованих на «СБ», представляли недержавні ЗМІ.
Уперше з небуття знову з'явився екс- господар марки «Слов'янський
базар» Сергій Вінніков. Він представився як консультант фестивалю і попередив,
що списувати його «в тираж» із шоу-бізнесу ранувато. Про трансформацію
свого міжнародного дітища в захід тільки України (саме наша країна ЄДИНА
несе всі фінансові видатки, і ні про який союз трьох мови не ведеться)
не побажав говорити. На жаль, слов'янський рух явно буксує. Кожен намагається
увірвати власний шматок від пирога.
Буквально з першого дня конкурсу, коли учасники виконували
пісню за своїм вибором, визначилася група лідерів: Джапарідзе (Азербайджан),
Ніколь (Україна), Кочовська (Македонія), Найда (Югославія) і Шовкун (Україна).
Саме між ними й розгорнулася основна боротьба у другому турі. Найскладніший
етап змагання — виконання слов'янського шлягера у супроводі Державного
естрадно-симфонічного оркестру під керівництвом Віктора Здоренка. Через
збої в комп'ютері дані перших конкурсантів оголошували не відразу. Залом
Палацу «Україна» поповз гомін: «Будуть підтасовувати результати». Ведучі
вечора стали заповнювати паузи. Рівень конферансу Роміної, Ілащука та Атанасова
не витримував ніякої критики. Всіх учасників вони діймали банальним запитанням:
«Як витратите 10 тисяч доларів, якщо виграєте Гран-прі?» Зрештою, потім
техніка перестала капризувати, і після виконання нашою Ніколь «Афганського
вальсу», коли на табло засвітилися результати двох турів: 293 бали, і Мананою
Джапарідзе (Азербайджан) «Я тобою називаю зірки» (295 балів), — стало ясно,
що саме вони лідери.
За пропозицією голови журі Ігоря Поклада, Гран-прі вирішили
присудити азербайджанській співачці Манані. Їй же на заключному концерті
вручили «золоту» статуетку Бояна і грошовий приз у 10 тисяч доларів. I
місце і 6 тисяч доларів — Ніколь (Україна). II місце і 4 тисячі доларів
— Лідії Кочовській (292 бали), а III місце і дві тисячі доларів — Деяну
Найді (288 балів).
Отже, переможців названо. Але залишилося без відповіді
головне запитання: чи потрібен Києву «Слов'янський базар»? Вирваний зі
своєї історичної батьківщини — Білорусі, для України він не став подією
вселенського масштабу. Так, рядовий захід під гучним ім'ям «Патронат Президента
Л.Кучми». Під вибори організатори провели свою акцію, але вийшло масло
масляне. Наш потенційний виборець вже «об'ївся» подібних страв. Може, тому
сам Леонід Данилович не з'явився на жодній «базарній» програмі. Глядацьких
аншлагів також не спостерігалося. Благо, пам'ятаючи сумний торішній досвід
Одеси—Саратова, нині всім бажаючим роздавали запрошення. Отже, ще одну
сторінку в літописі фестивалю якось та написали. Може, наступного року
припиняться політичні ігри, що не мають нічого спільного з мистецтвом?
Після 31 жовтня картина має прояснитися.
