У місті почали переробляти опале листя на універсальне добриво. Ним можна підживлювати ґрунт і на міських клумбах, і на присадибних ділянках. Також це добриво підійде і для рекультивації поліських земель, понищених незаконним видобутком бурштину. Місцеві науковці спільно з підприємцями розробили свою технологію його виготовлення. А основним її інструментом є каліфорнійський черв’як, який і переробляє органічні відходи на біогумус. Загалом це проект не одного дня, але він вигідний для будь-якого міста, переконує керівник громадської організації «Зелені ініціативи Рівного» Петро Скрипчук. Досвід використовувати відходи як ресурс вже давно впроваджують у Європі. У Рівному ж це тільки починають робити.
Поки що для переробки використовують опале листя лише з одного мікрорайону міста — «Ювілейного». Цей процес розпочали ще минулоріч. Тоді зібрали 130 тонн листя. Саме стільки дозволяють «потужності» виробничого майданчика, який знаходиться неподалік. У приміщенні немає спеціального обладнання. Та й багато працівників не потрібно. Сюди завозять зібране листя, яке проходить певні стадії підготовки. Зокрема, його перетрушують, подрібнюють та додають спеціальні реагенти для різних варіантів переробки. В результаті отримують компост, пізніше — біогумус, а надалі виробляють й рідкі біогумати (універсальне добриво для широкого кола споживачів).
«Це наш пілотний проект, який у місті реалізовується вперше. Він має як екологічний, так і економічний ефект. Втілюємо його у співпраці з місцевими підприємцями. Один із них надав приміщення, а інший — Володимир Черемісін — вже багато років займається виробництвом органічних добрив. Тепер же взявся за переробку опалого листя, — пояснює професор кафедри менеджменту Національного університету водного господарства і природокористування, голова ГО «Зелені ініціативи Рівного» Петро СКРИПЧУК. — В результаті ми отримуємо біогумус. Це універсальне добриво, яке містить всі речовини, необхідні для рослин, у доступній для них формі. До речі, якість нашого біогумусу перевірило і спеціалізоване державне підприємство. Його можна використовувати і для квітників, і для висадження дерев, і для підживлення сільськогосподарських полів. Це добриво є більш ефективнішим, ніж гній, адже це повністю розкладена органічна речовина. А якщо враховувати зменшення обсягів тваринництва, то біогумус — хороша альтернатива. Взагалі це вигідний для міста проект, однак термін його окупності, за умови придбання техніки, оренди майданчика, закупівлі реагентів, оплати праці, сягає до 5—6 років. Добре було б мати, наприклад, пилесмоки та транспорт для постійного збору і вивезення листя. Але на це потрібні інвестиції. Взагалі ж мої студенти, а також учні Дубенської ЗОШ №3 підрахували, що якщо переробляти листя на біогумус, то вартість одного кленового листка становить 0,07 копійки, березового — 0,03 копійки, а середнього листка — 0,04 копійки».
Спектр споживачів такого добрива може бути дуже широким. Однак ринок поки що не напрацьований, пояснюють розробники. Вони також розглядають можливості, щоб використовувати опале листя з інших районів, але наразі необхідних майданчиків для переробки нема. Тим часом проект набуває актуальності. «Щороку у місті збирають до трьох тисяч тонн опалого листя. Зазвичай його везуть на сміттєвий полігон, ресурс якого, до речі, обмежений. Натоміть це сировина, яку можна переробити на органічне добриво. Тобто це вже доцільно. Взагалі ж для виробництва можна використовувати не лише опале листя, а й скошену траву, і зілля, і гілки, та сортовані органічні відходи. До речі, така переробка листя вигідна і для ОСББ і для ОТГ. Адже їм не потрібно платити за утилізацію цих відходів на сміттєвому полігоні», — розповідає підприємець Володимир ЧЕРЕМІСІН, який займається виробництвом органічних добрив.
На сьогодні на майданчик для переробки завезли вже майже 60 кубів цьогорічного опалого листя. Його кількість збільшуватиметься щодня, адже зараз якраз сезон. Тим часом у планах Петра Скрипчука — домовитися про збирання листя й зі школами. Однак поки що це перспективи.
«За кордоном давно практикують переробку відходів. Це роблять, зокрема, і в Польщі. Так, там є спеціальні мішки, в які сортується органіка. Її забирають, переробляють. Є такий досвід і в країнах Балтії, — розповідає Петро Скрипчук.— У нас вже розроблена своя технологія пришвидшення процесу переробки відходів».
