Сиядчи спиною до гори Мойсея в Сан-Катрині та спогладаючи з узбережжя Сінайського півострова територію Саудівської Аравії, яка відкривається мов на долоні, не перестаєш дивуватися, як прекрасно влаштоване життя, сповнене парадоксів. З одного боку - біблійне місце, де Мойсей одержав від Господа десять заповідей, з другого - держава, котра суворо дотримується ісламських традицій та законів, а між ними Дахаб, невелике за розмірами єгипетське село на березі Арабської затоки. Його не знайдеш на жодній карті світу, про нього не прочитаєш у туристичних путівниках ні Єгипту, ні світу. На дорозі не побачиш жодного вказівника на село. Однак сюди вже рушила молодь з усіх кінців світу.
Дахаб перетворилася на місце паломництва хіппі всіх мастей і забарвлення, місце, куди можна втекти від насаджуваної моралі.
Навдивовиж гарна, на рівні хмар гірська дорога, що звисає над прірвою, приводить до цього незвичайного поселення бедуїнів на Сінаї. Сюди цілий рік, не звертаючи уваги на погоду, стікається, в основному через ізраїльську територію, молодь різних країн та наріч. Міжнародна мова спілкування в Дахабі - англійський сленг. Цілковита свобода самовираження, абсолютна відсутність агресії до навколишніх, наркотики і... вільне кохання. Тим часом, сказати єгипетській жінці: "Я бачив вас у Дахабі" - все одно, що завдати їй великої образи.
Підготував Валерій МИХАЙЛОВ
