Ушосте в Києві пройшла загальнонаціональна акція «Сезони моди» —
тиждень pret-a-porter на український лад з усіма плюсами і мінусами, котрі
випливають з цього. Плюси — це наявність у країні з начисто відсутньою
індустрією моди хороших, цікавих і різних дизайнерів: було представлено
17 колекцій, з яких лише дві-три можна віднести до невдалих, що нормально
і погоду на «Сезонах» не робить. І хоч інші колекції були цікавими кожна
по-своєму, в більшій або меншій мірі демонстрували свіжі ідеї, уміння використати
модні течії, високу якість шиття і досконалість крою, але сказати, що саме
вони домінують на споживчому ринку, було б перебільшенням. Це — мінус.
Але не «Сезонів», а нашого життя. Так яка ж вона — українська мода? Різна
й така, що її можна носити, часом навіть занадто, коли милі творчі слабкості
приносяться в жертву комерційному успіхові. А щоб було легше орієнтуватися
у вітчизняній моді весни-літа 2000, я спробувала скласти азбуку від «Сезонів».
А — АНІСІМОВ ВІКТОР
Коли донецький дизайнер з’явився на перших «Сезонах» зі
своєю божевільною, але цікавою колекцією «Сукні з вішалки», це був своєрідний
щиголь по носу київським снобам. Віктор першим довів, що мода може робитися
не лише в столиці. Відтоді він радикально змінив стиль і не раз, залишаючись
вірним лише темі «трансформерів», тобто кожну його модель колекції було
сконструйовано як багатофункціональний механізм: його футболки та спідниці,
наприклад, можна носити в декількох варіантах. При цьому — повний демократизм
у тканинах: використовується все, навіть тонка клейонка. Проте, трансформації
Віктора стали сьогодні більш стриманими — він відкрив власну крамницю,
саме час подумати про масовий попит, не втративши при цьому оригінальність
і динамізм. Поки що Анісімову це вдається.
Б — БИЗОВ СЕРГІЙ
Один із фундаторів та ідеологів «Сезонів» у черговий раз
зумів всіх здивувати. Та ще й так, що після показу його колекції в готелі
«Національний» постійні клієнтки Будинку моди «Сергій Бизов» — дами респектабельні,
успішні, як правило, такі, що відбулися в професії, були злегка здивовані.
Останні колекції Бизова — це їх мода, упевнених у собі, привабливих, але
все ж земних і прагматичних жінок, яким у офісі доводиться проводити більше
часу, ніж у спортзалі. А тут — суцільна легковажність, звабне неробство,
млість жаркого півдня в Маямі, неприкрита сексуальність. «Всю свою кар’єру,
13 років, я одягав жінок, а тепер уперше вирішив їх роздягнути», — зізнався
Бизов напередодні показу. Повинна сказати, йому це вдалося дуже добре:
супер-міні, супер-декольте, невагома легкість тканин (газ, натуральний
і ламінований льон, трикотажні полотна, оротон, найтонша шкіра — справді,
майже друга шкіра). Відповідно допасовано й кольори. Сергій відмовляється
від свого улюбленого сірого, зберігає чорний, але в поєднаннях з білим,
фуксією, бірюзою, лимонним, оранжевим, салатним... Красиво? Дуже! Ось тільки
одягнути це можуть дозволити собі небагато хто. Вбрання передбачає справжню
розкутість і бездоганність форм. Але сам Бизов, котрий неабияк схуднув
і помолодшав, немовби демонстрував: нічого неможливого немає, а тим більше
для справжньої жінки.
В — ВЗУТТЯ
Найрізноманітніше. Від бахілів з тканини моделі у Віктора
Анісімова до рясно прикрашеної бісером у Оксани Караванської. Від високих
гранованих металевих шпильок у Сергія Бизова до еклектичного, але дуже
стильного взуття в стилі 60—70-х років у Лілії Пустовіт.
В — ВОЛАНИ, ВІТРІВКИ
Нинішній весняно-літній сезон проходить під умовним девізом:
«Геть мінімалізм!» У моду повернувся романтизм, а разом з ним — волани,
оборочки та рюші. Причому з’являються вони де завгодно: на спідниці позаду,
на ліфі, на рукавах. Особливо в їх використанні досягнув успіху Олександр
Моняк, переконаний, що кожна жінка в глибині душі, підсвідомо любить квіточки
та рюшики, які створюють відчуття затишку, жіночності та весен, з чим мені
особисто погодитися досить важко. Ще один хіт сезону — вітрівки. Вони можуть
надіватися замість класичного жакета або блузи і за силуетом нагадують
моделі 80-х.
А — ГАПЧУК ОЛЕКСАНДР
Він дебютував на минулих «Сезонах», одночасно прокинувшись
знаменитим і ставши загальним улюбленцем журналістів, що трапляється дуже
зрідка. Але у випадкові з Гапчуком, схоже, заслужено. Він з легкістю і
не без упевненості пройшовся в усіх мислимих напрямах моди — авангард,
молодіжний стиль, спортивний, класика, вечірні туалети. Жіночий і чоловічий
одяг (останній — досить вдалий, особливо спроби дати чоловічому класичному
костюмові новий колір). Незважаючи на такий розкид, його колекцію не можна
назвати еклектичною — просто йому цікаво спробувати себе в усьому. Колекції
Гапчука (їх у нього — три) розходяться швидко й майже повністю. Одна з
важливих причин — доступність цін, недорогі тканини і, звичайно, цікаві
дизайнерські вирішення. Недолік — всі речі лише в одному примірнику, тоді
як вони повинні тиражуватися. Це буде, сподівається Олександр, у найближчому
майбутньому. На «Сезонах» Гапчук з’явився в тандемі з Будинком побуту «Столичний»,
де для нього створено творчу лабораторію, а незабаром буде відкрито магазин.
Д — ДИСКО-СТИЛЬ
Якщо вам до душі 70-і — брюки-кльош, занижені талії, батники
та інше, що об’єднано поняттям диско-стилю, то нинішній сезон — ваш. Елементи
цього стилю зустрічаються в багатьох колекціях: у Вікторії Гресь, у Ольги
Громової, у Оксани Караванської.
Е — «S&А EXCLUSIVE»
Дебютанти «Сезонів», більше відомі як фірма, котра працює
в галузі зачісок і макіяжу. Колекція одягу — спроба створити комплексний
індивідуальний стиль. Вони орієнтовані на «просунену» молодь, завсідників
вечірок і нічні клуби, що танцюють під групу «Іграшки» (у них якраз стиль
від «S&А exclusive»). Весело і не без смаку, але вельми вторинно.
Є — «ЄВА»
Власне, журналу «Єва» і її редакторові Ірині Данилевській
ми й зобов’язані появою «Сезонів», які стали свого роду сімейним бізнесом:
другий засновник — РІА «Янко», яке очолює чоловік Ірини Володимир Нечипорук.
На нинішніх «Сезонах» їм було як ніколи складно: в останній момент відпали
всі потенційні спонсори і весь вантаж фінансового забезпечення ліг на їх
плечі. Але саме ці «Сезони» стали найбільш багатолюдними: публіка буквально
рвалася на кожен показ. На них перебували майже всі естрадні зірки, багато
які телевізійні ведучі — вони ж давно оцінили чарівність одягу від Сергія
Бизова, Лілії Пустовіт, Вікторії Гресь, Ганни Бабенко, Олексія Залевського.
Шкода, що цього впритул не бачить наша торгівля і не помічає держава. Проте,
констатація цього сумного факту стала вже загальним місцем.
Ж — ЖАРКО!
Не один тільки Бизов піддався спокусі роздягнути жінку.
Перед ним не встояли практично всі дизайнери. Такої великої кількості тоненьких
бретельок, оголених спин, ультракоротких шортів, невагомих сарафанчиків,
асиметричного відвертого декольте й сміливих знов- таки асиметричних поділів
бачити ще не доводилося. Натуральні кольори, натуральні тканини (останнє
— особливо принципово). Так що ні на розжареному міському асфальті, ні
на лісовiй просіці, ні на морському березі жарко в такому одязі не повинно
бути.
З — ЗАЛЕВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ
Найбільш хуліганистий (ось і на нинішніх «Сезонах» вистелив
подіум курячим пухом, привівши глядачів у трохи нервозний стан), екстравагантний
(у своїй колекції з’єднав шкіру, трикотаж і плюшеві «бабусині» килимки
з оленями), фонтануючий ідеями, кому неприємний доброчесний і нудний, хоча
й бездоганний з погляду смаку, одяг. До речі, незмінно знаходиться чимале
число оригіналів, котрі готові франтити у вбраннях від Залевського.
І — ІНДУСТРІЯ
Індустрія моди — це поняття, на жаль, з ілюзорного майбутнього.
Для сьогоднішнього дня воно непридатне. Ні, звичайно, в модному бізнесі
за три роки «Сезонів» багато що змінилося. Дизайнерів узнали. У Бизова,
Пустовіт, Гресь, Моняка, Бабенко, Анісімова з’явилися свої магазини та
студії. Є відповідно й свої клієнти. А ось реальних кроків у бік промислового
виробництва як не було, так і немає. Тому одяг українських дизайнерів залишається
практично штучним, рукотворним, елітним і дорогим, середньому споживачеві
недоступним.
К — КОЛІР
Після чорно-сірого десятиріччя — буяння фарб і напористе
торжество кольору: відтінки карамельного, всі відтінки жовтого, оранжевий,
зелений і, звичайно ж, екологічні кольори.
К — КОРСЕТИ
Криноліни і, особливо, корсети стали ще одним справжнім
хітом сезону весна-літо 2000. Вони зустрічаються в багатьох колекціях,
але у Вікторії Гресь — особливо хороші, дуже жіночні, бездоганно виконані.
Справжній фурор на глядачів справила весільна сукня від Гресь — її корсет
прикрашало 650 срібних гудзиків, а блідо-рожевий кринолін було зроблено
з бавовни з мідною ниткою. Взагалі вся її колекція ніжна, світла, вельми
романтична, з уміло використовуваними історичними цитатами, з великою кількістю
ручної роботи (її не заміниш ніякими сучасними технологіями, переконана
Вікторія) і дуже «помолоділа». Корсет хороший лише на молодому і красивому
тілі. Така ось гірка се ля ві.
К — КРИШТАЛЬ
Як не дивно, до нинішніх «Сезонів» він має прямий стосунок.
У останній момент єдиним спонсором телеверсії «Сезонів» стала «Азовсталь».
Тут налагоджене виробництво меблів і кришталю — одне з найцікавіших в Україні,
так що до моди вони тепер мають найбезпосередніший стосунок. І якщо держава
бездіяльна, то національні товаровиробники повинні потурбуватися один про
одного самі.
Л — ЛЬВІВ
Колекцію львів’янки Оксани Караванської можна сміливо назвати
сенсацією «Сезонів». За велику кількість ручної роботи — вишивки (в тому
числі й бісером), рукотворні тканини, трикотаж. За оригінальністю формальних
вирішень. За поєднанням етнічних мотивів і сучасних технологій. Хоча сама
Оксана свою колекцію не вважає етнографічною. У ній скоріше передано емоційний
дух мешканців гір, які схожі між собою, чи то буковинці чи балканці. Тому
й колекція називається «2000 над рівнем моря». Звідси й різноманітність
колірної гами, і велика кількість найскладніших деталей, і заворожуючі
красиві та оригінальні прикраси й аксесуари, натуральні тканини, природність
і хитромудрість одночасно. Оксана, яка до Києва навідується нечасто і з
небажанням, цілком задовольняючись щорічними великими (до 150 моделей)
показами у Львові, змусила столицю захоплено аплодувати. На це Караванська
скромно посміхнулася й зазначила, що нинішня колекція — лише хобі, взагалі
ж вона займається верхнім одягом.
М — МОНЯК ОЛЕКСАНДР
Якщо всі дизайнери цього літа вважають за краще одягати
молодих і струнких, Олександр Моняк віддає перевагу зрілим жінкам, що відбулися,
що й приємно. Він їх не просто прикрашає, а прикрашає, використовуючи весь
«романтичний» арсенал: рюші, оборочки, квіточки, знов-таки корсети. Мило,
жвавенько, але дуже багато патоки. Після цього так і хочеться натягнути
що-небудь ділове в чоловічому стилі.
Н — НЮ
Відверті прозорі тканини з шифону, газу і смесові — неодмінний
атрибут майже кожної колекції.
П — ПУСТОВІТ ЛІЛІЯ
Прекрасний крій, чистота й вишукана простота форм, завидна
якість — все це, як і завжди, властиве колекції Лілії Пустовіт. Що нового?
Життєрадісність і деяка невластива їй відвертість, колірна різноманітність
і відмова від чорного кольору, без чого не обходилася жодна її колекція.
Приглушеність східних мотивів, без чого також, здається, немислима Пустовіт.
Лілія немов вийшла з вузького кола стильної молоді й богеми, на яку було
орієнтовано її одяг, і звернула свій погляд на світ у всій його різноманітності.
Нинішня колекція крім художніх переваг має і яскраво виражену комерційну
цінність: на неї напевно буде попит. Він вже є. І чималий! У Москві!
Р — РОЗКІШ
Так-так, вона нині в моді. Від стриманої — у Пустовіт,
викличної — у Бизова (одні лишень рожеві і блакитні норкові шубки, прикрашені
золотом, чого варті. До речі, їх розкупили через два дні після показу)
до безглуздої — у Ольги Громової.
С — СУМКИ
Сумка сьогодні — головний аксесуар. Але час «класичної
чорної сумки», схоже, минув. Принаймні на це літо. Нині в ціні — химерні,
яскраво декоровані, виблискуючі, графічні. Можна — величезну торбу через
плече як у Караванської, можна — строкаті в тон вбранню, як у Гапчука,
можна мініатюрні й декоровані, як у Гресь, а можна як у неї ж — сумка на
липучках, що плавно переходить власне в костюм.
Т — ТРИКОТАЖ
Коли ми говоримо трикотаж, то маємо на увазі Будинок моделей
«Хрещатик» і навпаки. У БМ, очолюваному Іриною Ткаченко, була нелегка зима,
пов’язана з посяганням на їх приміщення. Але дивно, що після всіх цих колотнеч
з’явилася на світ колекція, що вражає легкістю буття, розчинена в природі
і є дратуюче-романтичною, яку створили шість дизайнерів «Хрещатику» під
художнім керівництвом Людмили Дмитровської. Розкутість прийомів, прозорість
полотен, легкість структур пряжі — все в дусі часу. Навіть назва — «Натуральна
провокація».
У — «УКРАЇНА»
«Україна» — одна з найстаріших вітчизняних швейних фабрик,
яка не тільки зуміла вижити за нових умов, але й виробляє цілком пристойний,
якісний, сучасний і недорогий верхній одяг — жіночий і чоловічий.
Ф — ФЛІБУСТЬЄРИ
У деяких колекціях, найбільш цікаво у Вікторії Гресь, були
виразно помітні елементи піратського костюма. Широкі сорочки з воланами,
наприклад. Зустрічався й інший історизм: сорочки і плаття часів мушкетерів.
Ч — ЧОРНО-БІЛА ГРАФІКА
Ще один львівський дизайнер Роксолана Богуцька в українській
моді стоїть дещо збоку з тієї причини, що працює виключно зі шкірою й хутрами.
Нинішня її колекція досить традиційна й навіть, у деякому розумінні, консервативна.
Щоправда, в цьому є своя чарівність. Скажімо, її класичні костюми будуть
доречні в будь-якому сезоні й здатні прикрасити будь-який гардероб. Всю
колекцію витримано в чорно-білих кольорах з рідкими яскраво-червоними акцентами
(дизайнер присвятила її творчості італійського графіка Віктора Вазареллі).
Це ефектно і виконано дуже якісно (на деякі плаття й костюми йшло до 300
із гаком шматочків шкіри). За що можна пробачити й деяку спрощеність форми.
Ш — ШИФОН
Він зустрічається в кожній другій колекції. Але особливо
хороший він у Сергія Бизова. Його шифонові сукні, немов виткані з пелюсток,
у рівній мірі пасують і янголові, і дияволиці. Ось тільки — чи можна це
носити, засумнівалася я. «Та ти що, — здивувався Бизов, — це ж витвір мистецтва,
кожна сукня шилася впродовж місяця. Таке не носять, цим милуються. Я втомився
від комерційних колекцій — захотілося зробити що-небудь для душі. Хоч,
як не дивно, декілька бажаючих купити ці сукні є».
Ю — ЮВЕЛІРНІ ВИРОБИ
На цей раз вони були в колекції лише Оксани Караванської.
Зате які: скло, кераміка — гостро сучасно, своєрідно й стильно.
Я — «ЯНКО» Див. «Є».
