Експозицію можна переглянути в Київському національному музеї російського мистецтва. На виставці представлять 30 робіт останнього періоду творчості художниці, які нині належать приватним колекціонерам.
Картини Русудан Петвіашвілі дарували президентові США Джорджу Бушу і прем’єр-міністрові Великої Британії Маргарет Тетчер. Президент Грузії Михайло Саакашвілі називає Русудан своєю улюбленою художницею.
Полотна майстрині душевні, а сюжети — алегоричні. Петвіашвілі зізнається, що ніколи не робить попередні ескізи. Вона використовує унікальний прийом «без відриву від аркуша». Можливо, саме тому у момент натхнення художниця працює по 12 годин. «Коли малюю, повністю занурююсь в уявний світ, — каже Русудан. — Розглядаю його з боку лише після того, як закінчу».
До речі, в шість років відбулася перша виставка маленької Русудан. У 12 років Петвіашвілі вже виставлялася в Парижі! Її роботи легендарний Пабло Пікассо назвав геніальними. Феномен творчого почерку Р. Петвіашвілі вивчають мистецтвознавці, про неї знімали фільми і репортажі, а Кембріджський Біографічний Центр включив ім’я художниці до книги «2000 видатних людей ХХ століття».
Підвищена увага — це, з одного боку, заслужена нагорода для трудівниці. А з іншого — тягар. Від наслідків популярності, яка налинула на дівчинку-вундеркінда, її відгороджувала мати. Зараз майстриню підтримує і супроводжує в усіх поїздках чоловік — Тимур Бадріашвілі, керівник Тбіліського державного театру ляльок. До речі, саме в цьому театрі раніше працювала мама Русудан. І саме там познайомилися майбутній чоловік і дружина, коли Тимур ставив там свою дипломну роботу.
Русудан Петвіашвілі — художниця від Бога. Ще навчаючись в університеті, вона сумлінно працювала над замовленням з Парижа — ілюстраціями до «Витязя в тигровій шкурі». А коли патріарх Грузії Ілля II запропонував їй ілюструвати Біблію (послання від Матвія), то вона займалася цим протягом трьох років. Малюнок виконувала на телячій шкурі...
Зараз у Грузії відкривають багато галерей. Переважно дружини заможних людей і мистецтвознавці. Сім’я теж відкрила в Батумі, але утримувати її важко... Держава підтримує сферу мистецтва — є певні проекти, але Русудан Петвіашвілі в них участі не бере.
Відомій художниці багато разів пропонували виїхати з Грузії. Але їй важливо залишатися в своїй країні. В період громадянської війни відмовитися було важко. «Коли виїжджали знамениті грузини, мені ставало нестерпно самотньо, — зізнається Русудан ПЕТВІАШВІЛІ. — Але я знала — якщо і я виїду, то для моїх друзів, які не змогли виїхати, це буде сильним ударом. Тоді у нас не було газу, електрики, води. Від труднощів мене рятувало малювання».
Нині картини того часу розпродано в приватні колекції Америки. У важкий період громадянської війни в Домі художника (Тбілісі) майстриня зробила виставку. Люди приходили і щиро дякували Русудан за майстерність і силу духу.
Міфологічна форма, алегорична передача сюжету — характерні риси творчості Петвіашвілі. Чорно-білі або кольорові картини — свого роду притчі. Приділяти більше уваги кольору художницю надихнула творчість імпресіоністів. Особливо Тулуз-Лотрек, у якого «мінімальними засобами зроблено максимально». Русудан зауважує, що коли у неї з’являється ідея, яку потрібно швидко втілити в життя, то вона малює її в двох кольорах, а якщо є більше часу на створення полотна, то малює в різних кольорах.
Виставки Петвіашвілі з великим успіхом проходять у Парижі, Відні, Будапешті, Мадриді, Лондоні, Москві, Тбілісі, а також у США. Багато часу художниця працює в Тбілісі, але декілька місяців на рік проводить у своїй майстерні в Парижі.
