Ще стільки ж взяли участь у різноманітних позаконкурсних змаганнях «Чорноморських iгор» — малюнки, скульптури з піску, графіті, карнавал, фестиваль повітряних зміїв і т.п. В різні роки проведення акції її гостями були дитячі колективи із Польщі, США, Молдови, Росії. У 2000 році фестиваль, орієнтуючись на свого старшого брата «Таврійські iгри», приймав у себе міжнародний дитячий конкурс «Маленька Міс Світу». До безумовних здобутків проекту необхідно також зарахувати три тури для власних лауреатів: міст Західної України, Криму та міст Херсонщини й Миколаївщини. Практично усі переможці «ЧІ» стали студентами вищих та середніх музичних закладів країни (Київське естрадно-циркове училище, Університет культури і мистецтв, Харківське музичне училище, Сумське музичне училище, Київське ім. Глієра). Це невеличка історія та маленькі тенденції. Ну, а цьогорічні «Чорноморські iгри» розпочалися карнавалом.
ЮЖНОУКРАЇНСЬК — ЕЛЕКТРИФІКАЦІЯ ПЛЮС ПІСНЯ
Якщо бути точними, то карнавалом розпочалася основна, мовити б, урочиста частина фесту. Початок же конкурсного відбору (II тур фестивалю) проходив трохи раніше — чотири дні поспіль до офіційного відкриття. Усього на адресу фестивалю для участі у вокальному конкурсі надійшло понад 500 зголошень від 1300 дітей. Після першого прослуховування для безпосередньої участі у фестивалі було запрошено 96 вокальних одиниць (з них 17 груп). Так само із 250 колективів, що бажали взяти участь у танцювальних змаганнях, журі відібрало 40 колективів...
Але до карнавалу. Головною вулицею невеличкого Скадовська йшло строкате дійство — численні колективи у сценічних костюмах створювали кожен свій індивідуальний ритм і щосили волали (варіації на тему географії). Запам’яталося: «Полтава-а-а гуг!!!», «Николаев-Солнышко!!!» та рецидив двомовності «Днепропетровск-гей!!!» (назва міста російською, а вигук суто український, без врахування специфіки його переходу в іншу мову...) Хода викликала чималий інтерес аборигенів та туристів- відпочиваючих, яких, не дивлячись на дуже мілке й точно не саме прозоре море, виявилося досить багато. Вишикувавшись обабіч шляху, вони активно підтримували юні таланти. Було в карнавалі навіть щось відчайдушно-латиноамериканське: старого пихкаючого УАЗика вирядили в корову, що дає смачне Т-молоко. Весело й дотепно.
У день перший змагалися солісти дівчатка (молодша та середня група), солісти юнаки (старша група) та вокальні колективи (старша група). Танцювальний конкурс складався із двох номінацій: «Народний танок» та «Екстрім». Серед інших приємно вразили учасники з Южноукраїнська (там є велика електростанція): у юнаків-вокалістів перше місце посів Валентин Савенко, серед дівчаток середньої групи друге місце у Юлії Сіренко, а цікавий колектив «екстремалів» «Едельвейс» також посів другу позицію у танцювальному конкурсі. Наступний день додав ще одну учасницю з цього міста — напевне, можна говорити якщо не про школу, то принаймні про явище. Молоде місто дбає про свої таланти. Браво! Інші переможці цього дня: Злата Додатко (Кривий Ріг), Ксенія Шадурська (Алушта), дует «Евіта» (Каховка), танцювальний колектив «Галатея» (Бровари) та «Оазис» (Херсон). Спеціальною гостею вечора була Катя Бужинська. «Зірка» виклалась за повною програмою: співала італійською, іспанською та російською і навіть анекдот від Бенюка розказала українською — пристойною мовою про пришелепуватих її носіїв. Сказати, що діти багато з того зрозуміли, важко — цілком дорослі теми пісень, незрозумілі мови... Стримані оплески, що раптово переростають в овації у зв’язку з салютом у нічному небі над морем.
До речі, щодо тем. Дяді і тьоті, які складають репертуари своїм вихованцям, чомусь не замислюються, що чути з вуст 15-річного юнака «любовь прошла, кровавым захлебнувшись стоном» чи «прости, что ночью я не с тобой» і т.д., просто смішно. І трохи непристойно. У книжкових конкурсах є таке поняття, як відповідність тексту—оформлення—теми—аудиторії тощо. Щось дуже подібне, безумовно, треба брати до уваги і в дитячій пісні. А то інколи співають таке, ніби вже старі, все пережили, все знають і життя колись било ключем. По голові... Де «Крылатые качели»?
СКІЛЬКИ РОКІВ «СУЧАСНОМУ ТАНЦЮ»?
Другого дня змагалися солісти хлопчики (молодша група), солісти дівчата (старша група) та вокальні колективи (молодша та середня група). Танцювальний конкурс проходив у номінаціях «Шоу-балет» та «Естрадний танець». Серед хлопчиків першість посів срібноголосий Андрій Савінчук із Луцька, а дівчата радісно розділили першу премію: Оксана Грицай (Бурштин) та Олена Омаргалієва (Черкаси), потай сподіваючись на Ґран-прі, доля якого визначатиметься завтра. Серед колективів переможцями стали «Ля-ля-фа» (Кривий Ріг) та дійсно класний дует «Отражение» (Харків). Трохи шкода володарів другого місця — дуету «Ластівка» (Івано-Франківськ) — зовсім юні Нестор Лучко та Іринка Баланець викликали справжнє замилування. Втім, таємні стежини рішень журі так і залишаться загадкою. Для нефахівців. Два перших місця у номінації «Шоу-балет»: «Кіндер-сюрприз» (Дніпропетровськ) та просто «Сюрприз» (Кременчук). Справжню бурю багаторазових оплесків зірвала «Степ-компанія» (Вінниця), що також разом із «Алісою» (Керч) розділили вершину «Естрадного танцю». Виступ чечіточників настільки сподобався американським гостям, що наступного дня вони підготували спільний імпровізований номер. А от власне танцюристи з «Leiman Studios», м’яко кажучи, не вразили. Наші колективи були просто кращі: технічно, композиційно, костюмово... Можливо, справа у різниці бачення теми, про що зауважила директорка студії Террі Леман: «Ваше розуміння сучасного танцю дуже відрізняється від американського. Для нас сучасний танець з’явився 100 років тому, як протидія класичному балету. А у вас, мені здається, під цим розуміють те, що є сучасним сьогодні: модна музика, сучасний одяг, новітні технічні прийоми...» (переказ фрази з офіційної газети фестивалю). Закривала другий день Марія Бурмака. Вона непогано відпрацювала, однак лірично-філософський настрій співачки був безнадійно далекий від смаків відпочиваючої публіки та прагнень безтурботних діток.
GENERATION DANCE
Фінал. Головним пунктом програми було визначення Ґран-прі серед вокалістів та кубок чемпіонів серед танцювальних колективів. Окрім цьогорічних лауреатів в останньому брали участь переможці минулих років. Гала-концерт фестивалю представив кращі номери усіх днів та спільні номери учасників, які були підготовлені буквально за один день. Щоб довго не мордувати, скажу, що володарем Ґран-прі «Чорноморських iгор«‘2002 став 16-річний Валентин Савенко з того ж таки Южноукраїнська. Він виконав щемливу пісню «Марія». Кубок чемпіонів серед танцювальних колективів виборов гурт «Аліса» (Керч), який просто вразив всіх витонченою чорно-білою (від костюмів) містерією руху. Загалом, фіналісти танцювального конкурсу справили вкрай приємне враження — вони дійсно мають дуже пристойний рівень підготовки. Це вже не аматори — це майже профі, якi зробили правильний вибір. Коли дивишся на цих енергійних та усміхнених дітей і підлітків, аж ніяк не хочеться чіпляти на них сумнівні ярлики типу «покоління Х» чи «пепсі» — це здорові діти поки що хворої країни.
Героїнею фіналу стала сонцесяйна Ані Лорак. Усілякі «полудневі спеки», спокуси, моря і острови припали курортникам до душі якнайліпше. Співачка досконало засвоїла правила сцени — говорити багато, з посмішкою, тільки приємне і, звісно ж, усіх кохати. Красуня Кароліна була «в ударе» і публіка завдячила їй майже суворовським «Ура!». Вона охоче розповідала фестивальним талантам про свій тернистий шлях. Можна сказати, що Ані Лорак — це «українська мрія». Небагата дівчина своїми талантами досягає успіху. Чого бажаємо усім, хто цього потребує... Фінальний салют.
До цих «Чорноморських iгор» я навіть не уявляв, яке не просто абстрактно талановите покоління існує в Україні, а ростуть діти, що знайшли своє справжнє захоплення, покликання, а можливо, й долю. На цьому ж фестивалі сталася ще одна дивна річ: мабуть, вперше я серйозно відчув себе — як би це сказати? — дорослим чи що. Після того, як дев’ятирічна донька мого тимчасового сусіди без тіні іронії (дитяча щирість) називала мене «дядя Ігор». Їй фестиваль сподобався. І це, напевно, головне.
