Численні відвідувачі цього музею, який є однією з візитівок Волині, бачать тільки невелику частину творів сакрального мистецтва, зібраних у його колекції, бо закладу банально не вистачає експозиційних площ. У серпні цього року мине 25 років з часу його відкриття, і цю дату вирішили відзначити не тільки новими виставками, традиційною науковою конференцією, яка зазвичай збирає науковців з України, Польщі, Білорусі (а донедавна і Росії), а й такими цікавими проектами, як «Ікона місяця. Пам’ятка з фондосховища». Відвідувачі матимуть можливість побачити твори волинських малярів ХVІІ — ХІХ століть, які ще не експонувалися у залах музею.
У січні представлено образ першої половини ХІХ століття «Святий Василій Великий». Походить ікона з церкви Казанської ікони Богородиці села Буцин Старовижівського району. Ікона невідомого волинського маляра представляє поширену іконографічну схему — Святитель зображений на повен зріст, в облаченні архієрея. Обабіч постаті на темному тлі напис: «Святий Василий Великий Архиерей Кападокийский». Внизу зліва зберігся дарчий напис: «Сии врата сєвєрниі справила раба Божія Марія Калишиха», з якого слідує, що ікона була написана для встановлення на північних дияконських вратах.
ІЛЮСТРАЦІЮ НАДАНО АВТОРОМ
Завідувач Музею волинської ікони Тетяна Єлісєєва каже, що кожен образ, який виставлятимуть щомісяця, гідний уваги і захоплення. Та з особливим почуттям вона як фахівець очікує представлення ікони «Нев’янучий цвіт», яку ще реставрує Анатолій Квасюк. «Це шедевр бароко XVIII століття, з якого ікон, виконаних на такому високому професійному рівні, в Україні небагато», — каже вона.
