Будь-який індієць сьогодні може легко прожити без їжі та води, але без яскравих фарб - нізащо. Народ величезної Індії відзначає своє найвеселіше свято - холі, під час якого не обсипати яскравою пудрою, не облити водою ближнього, не повеселитися від душі, не натанцюватися до повного знесилення, словом, не насолодитися весною, що сьогодні прийшла "офіційно" - однаково, що святотатство й божевілля, зазначає ІТАР-ТАКС. На вулицях Делі не чутно гудків автомобілів і шуму моторолерів. На вулицях майже немає транспорту, зате вони заповнені натовпами молоді в перемазаному фарбами одязі, з розмальованими всіма кольорами обличчями. Гримлять самодіяльні оркестри, тут і там танцюють і співають старі й молоді, жваво йде святкова торгівля.
Ще незвичайніше і з більшим захопленям святкують холі в сільських районах країни, де воно триває щонайменше тиждень. Можна тільки дивуватися, як увесь цей час люди не втомлюються від танців, сміху й жартів, придумуючи все нові каверзи й різноманітні витівки для сусідів і родичів. У місті Вриндаване на березі священного Ганга тисячі пофарбованих у червоний, зелений та інші кольори людей кидаються в холодні ранньою індійською весною річні води й здійснюють омовіння. Так само його виконував у день холі улюблений індусами бог Кришна, котрий заповідав цю традицію мільйонам своїх шанувальників у нинішній Індії. У храмах зранку до ночі відбуваються урочисті моління, що також традиційно для цього дня. "Весна на дворі, а на душі радість", - говорять, поздоровляючи один одного, індійці.
