Якось ішла містом, глянула вгору й остовпіла: побачила під дахом двоповерхового будинку... коня — білого, в натуральну величину! Приїхавши додому, зателефонувала кільком знайомим, зокрема, фотографам. Як виявилося, ніхто про коня й не чув, хоча не раз бував коло будинку, що на розі вул. Бібліотечної та Дорошенка, біля костелу Святої Марії Магдалени (тепер — Будинок органної та камерної музики. — Т.К.).
— Цей будинок дуже старий, — розповів «Дню» львовознавець Ілько ЛЕМКО. — Відомий як «Арсенал Сенявських». Збудований 1639 року за проектом львівського архітектора та військового інженера Павла Ґродзіцького для коронного гетьмана Адама Сенявського. Від тих часів і донині збереглися викладені каменем могутні стіни першого поверху. У ХVІІІ столітті будівлю придбали князі Чарторийські, які влаштували поряд з будинком стайню та манеж. Тоді ж, імовірно, й з’явилася фігура лежачого коня в натуральний розмір, яку, вважають, зробив видатний львівський скульптор Йоганн Шимзер. На початку XIX ст. будинок став власністю родини графів Баворовських, які в 1830 — 1840 рр. здійснили перебудову за проектом архітектора Ігнатія Хамбреза (Шамбре) в стилі бідермаєрівського класицизму та перетворили на музей і бібліотеку, які були відкриті для публіки 1900 року. До речі, зараз тут відділ мистецтва Львівської наукової бібліотеки ім. Василя Стефаника.
У Львові, за словами Ілька Лемка, коні — не рідкість. Зокрема, їх можна побачити на палаці Семенських-Левицьких на вул. Пекарській, 19, який оздоблено двома головами коней. Головними ж на будинках Львова є леви. Хоча їх, каже Ілько Лемко, спеціально ніхто не рахував. Отож, за різними даними, царів звірів на старих львівських будівлях від трьох до п’яти тисяч! На другому місці — орли (ця горда птаха була представлена на гербі Польщі). Цих «царів повітряного простору» у Львові — від семисот до тисячі. До речі, під час радянської влади орлів на фасадах не чіпали, а от за часів незалежності України потроху почали нищити. Найбільш відомий випадок нищення — на будинку, що на вул. Січових Стрільців, 12 (де зараз ресторан швидкого харчування «Пузата хата»). Це колишній знаменитий прибутковий будинок банкіра Мойсея Рогатіна, зведений за проектом Романа Фелінського у 1911 — 1913 роках. Також — на будівлі Українського католицького університету, що на вул. Свєнціцького. Є у Львові й павич — на флюгері спареного будинку, що на вул. Котляревського та Нечуя-Левицького. Через флюгер й назвали їх кам’яницями «Під павою». А вікна будинку №3, що на площі Ринок, оздоблено дельфінами — символами успішної торгівлі, а власником кам’яниці був купець. На декорах львівських будинків можна ще побачити зміїв, лебедів, котів, голубів, сов. «Отож цікаво було б скласти спеціальний довідник — фауна на львівських фасадах», — каже Ілько Лемко.
