З настанням вечора на розжарені будинки опускається прохолода. Місто починає пахнути терпкою, трішки гіркуватою на смак «Еспресо», п’янкою «Амарето» або солодкою «Кіліманджаро». Київ пахне кавою… Хочеться їсти повітряні тістечка і вдихати аромат, що бадьорить. Саме час вирушити до затишної кав’ярні й випити чашечку справжньої чорної кави, чим, власне, «День» і зайнявся. Тим паче, кав’ярень у нашій столиці — сила, і працюють вони допізна.
«КАВОВІ» СОВИ І ЖАЙВОРОНКИ
За стійкою кав’ярні «Савана» сидить кілька відвідувачів, бармен Андрій, усміхаючись, подає їм «Еспресо». За його словами, найпопулярніші серед відвідувачів кавові напої — «Еспресо» й «Амерікано». Перший — міцний і трішки гіркуватий. Він подається в маленькій чашечці, що іноді бентежить покупців: «Чому так мало?» — дивуються вони. Але виявляється, що справжньої «Еспресо» багато і не має бути. У великій чашці, і відповідно у великій кількості, п’ють «Амерікано». За міцністю вона слабша і на любителя.
— Кава — один з найпопулярніших напоїв, — розповідає бармен Андрій. — Щоправда, постійні клієнти частіше приходять попити кави ввечері — хочуть насолодитися смаком, розслабитися… А ось люди, які просто проходили мимо (я їх називаю «кавовими жайворонками») — зазирають вранці. Сам процес для них не має великого значення — вони просто хочуть прокинутися! Кава в нас у таблетках, — демонструє бармен блискучий сріблястий пакет. — Ми закладаємо їх у автомат, а решта — справа техніки.
За допомогою автоматизованої техніки, каву готують практично у всіх кав’ярнях Києва. У одному з найпопулярніших місць — «Кава-клуб». Там на вибір відвідувачам пропонують 15 сортів натуральної кави, приготованих 40 способами. Особливо завсідники нахвалюють «Диявольське задоволення» (вартістю 33 гривні), що складається з кави, коньяку, калуа, вершків, шоколаду і «Тюленя» — в нього додають біле вино, білий ром та родзинки.
Однак справжні цінителі запевняють, що найкраща кава — це та, яку ви приготуєте самі. Спочатку кавові зерна треба не просто самостійно заварити, але й перемолоти. Мешканці так званих кавових країн — Бразилії, Ефіопії, Колумбії, Гвінеї, які вважаються світовими імпортерами кави, — саме так і роблять. Вони вручну відбирають кращі зерна, а потім товчуть їх у дерев’яній ступі. Кажуть, металеве лезо кавомолки знищує не лише смак, але й цілющу енергетику кавових зерен. Не дарма ж кавомолку 1665 року винайшов лондонський коваль, людина з, м’яко кажучи, «суворою» професією!
Зараз кава виготовляється в 50 країнах світу і вважається другим за продажем продуктом після нафти. Існує понад 25 різних сортів кави, основні з них — робуста, ліберія і арабіка.
Розчинна кава виробляється шляхом заливання товченої смаженої кави гарячою водою. Потім її випаровують розпилювальними сушарками під високим тиском, залишаючи тільки кавовий… пил. Напевно, саме тому розчинна кава менше шанована, ніж натуральна.
ЗВІДКИ КАВА РОСТЕ?
Скільки сторіч каві достовірно не знає ніхто. Вважалося, що вирощувати його почали біля Червоного моря з VII сторіччя. Але арабський письменник Шехабеддін Бен писав: «Ефіопи насолоджувалися кавою ще з тих часів, про які ніхто не згадає». Отже, якщо все-таки вірити класику, питання про вік одного з найпопулярніших напоїв у історії людства залишається відкритим.
Уже у XVI сторіччі рослини кави було знайдено на території Ємену, на півострові Аравія. І коли 1669 року під час одного з офіційних візитів турецький посол привіз каву до Європи, весь «цивілізований світ» став його цінителем і шанувальником. 1714 року француз Десклю виростив кавове дерево на острові Мартініка. Дуже скоро плантації розширилися з Гвінеї у Бразилію і Центральну Америку. А до X сторіччя його вважали… їжею! Ефіопські племена змішували кавові зерна з тваринним жиром, скочували їх у кульки і їли під час довгих мандрівок.
Історики стверджують: практично всі великі цього світу мали схильність до цього напою. Наприклад, Бетховен скрупульозно відраховував 60 кавових зерен — саме стільки, на його думку, їх мало бути в кожній чашці. До речі, для приготування сучасного «Еспресо» використовується 42 зерна. А Вольтер щодня випивав по 50 чашок кави (певно, міцне серце було у письменника)!
MADE IN DEUTSCHLAND
— Особисто мені особливо подобається 100-вiдсоткова арабіка і монтана, — каже Лілія, адміністратор кав’ярні «Alfredo». — Кавове обладнання і саму каву нам постачає німецький завод «Бремен». Ми маємо спеціальну кавову карту: зараз у асортименті п’ять сортів кави і понад 40 найменувань напоїв на кавовій основі. Наша родзинка — сиропи, їх також привозять із Німеччини. За бажанням клієнта ми додаємо їх у капучіно або каву.
У цьому затишному закладі, зi, здавалося б, суто італійською назвою, можна спробувати каву, привезену з самого Мюнхена. Найдешевша чашечка кави коштує тут 11 гривень («Еспресо»), найдорожча — 27 гривень («Амарето»). Серед відвідувачів остання особливо популярна. Це кава з додаванням коньяку, вона має особливо терпкий смак, який чимось нагадує шоколад. Мікси кави й алкоголю досить поширені. Треба лише попросити, і у вашу чашку додадуть коньяк, мартіні або щось міцніше. Звичайно, за умови, що вам уже є 18 років. Славиться «Alfredo» і своєю кавою по-сицилійськи з апельсиновим і грейпфрутовим фрешем. Коштує це італійське задоволення — 12 гривень. Дуже популярний і кавовий напій «Кіліманджаро». До його складу входить кава, морозиво, вершки і топінг (німецький сироп) «Ірландський крем». Це калорійно, але дуже смачно!
ГОЛОВНЕ — НАСТРІЙ
— Неймовірно смачну каву я пила у Відні, — розповідає киянка Наталя Вострякова. — Нам із сім’єю пощастило зустріти в Австрії Новий рік і Різдво. У зимові свята там заведено пити глінтвейн зі спеціальними пряничками. Вони продаються буквально на кожному кроці — фантастично смачні! І глінтвейн чудовий, але кава у Відні — неповторна. Її подають у маленьких чашечках і готують з якихось особливих елітних сортів. Міцна вона виходить. Узагалі міцну каву я не люблю. Однак у Відні вона настільки смачна, що не спробувати — просто неможливо… Гуляючи австрійськими вулицями, можна сміливо розпивати гаряче вино зі спеціями, а ось у кав’ярні неодмінно треба замовити каву. Тим більше, що коштує вона не так уже й дорого — три євро.
Велика кількість різних кав’ярень і кав’ярень-кондитерських на київських вулицях надає необмежені можливості для експериментів — навіть у порівнянні з Австрією. І спробувати у Києві можна різну каву, приготовану за яким завгодно, часом абсолютно неймовірним, рецептом.
