У галереї «Акварель» відкрилася персональна виставка відомої, раніше ужгородської, а нині київської художниці-керамістки Віри Томашевської.
Роботи Віри Томашевської — панно, «набрані» з незліченної кількості майже ювелірної тонкості керамічних фрагментів — казкових птахів і фантастичних риб, осіннього листя і весняних квітів, корабликів з різнокольоровими вітрилами і святкових масок; та, мабуть, найсимпатичніші її керамічні будинки — незліченні і завжди неповторні, які нагадують чи то розмальоване житло чаклунки, чи то старі квартали Ужгорода — рідного міста художниці.
Із цих — та багатьох інших — керамічних шматочків Віра Томашевська складає свій світ. Її міста з тісно складених «пряничных домиков» утопають у садах і розтинаються ріками, а іноді — і взагалі опиняються на островах, причому у воді незмінно плавають різноманітні риби, а коли над містом запалюються керамічні ж зірки, з даху на дах (або, точніше, з будинку на будинок) перестрибують величезні березневі коти. Там, де закінчуються міста, починаються ліси, причому, поза всяких сумнівів, — ліси дуже дрімучі, де під деревами бродять сумні баранчики, які заблукали, а серед торішнього листя розпускаються проліски. Втім, ні для свят, ні для величезних птахів у керамічному світі Віри Томашевської не передбачено ніяких перешкод, і вони (і птахи, і свята) без усяких проблем перелітають із картини в картину.
