Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

Кінець Адріатики?

Iталійськi й хорватськi береги зімкнуться, але це станеться через 50 мільйонів років
7 лютого, 2008 - 00:00

Популярний європейський туристичний напрямок у майбутньому може поповнитися новими об’єктами. Поблизу берегів Хорватії наразі нараховується 1185 Далматинських островів, відомих своїми тихими бухтами та мальовничими селами. Однак якщо припущення Річарда Беннета з Арізонського університету в Тусоні виявляться вірними, через певний час їх стане більше.

Розташувавши багато GPS- станцій уздовж узбережжя Адріатичного моря, що розкинулося між Італією та Хорватією, вчений разом із групою хорватських геологів досліджував тектонічний розлом на його дні і виявив, що італійський «чобіток» рухається в напрямку Хорватії зі швидкістю 4,5 міліметрів на рік. Це порівняно небагато: наприклад, швидкість континентального розлому Сан-Андреас у Каліфорнії в 10 разів більше. Однак і цього може виявитися достатньо, щоб спричинити в регіоні зсуви, які в кінцевому результаті призведуть до з’єднання Італії та Хорватії з усіма відповідними наслідками для Адріатичного моря, пише gzt.ru.

Вважається, що дном Адріатичного моря є вершина вузького продовження Африканської тектонічної плити. Ця «мікроплита» з трьох боків оточена Євразійською плитою — щось н а кшталт півострова, оточеного водою. Згідно з висновками Беннета, Євразійська плита поступово замикається навколо Адріатичної мікроплити, і, таким чином, Далматинські острови й Динарські Альпи, які знаходяться на краю Євразійської плити, витісняються вгору. «Уже зараз там можна побачити контури майбутніх островів», — запевняє Беннетт.

Дослідники підрахували, що, якщо рух триватиме з нинішньою швидкістю, італійські та хорватські береги з’єднаються через 50—70 млн. років. Тоді Далматинські острови перестануть бути островами, оскільки Адріатичне море просто зникне.

Роджер Муссон з Британської геологічної служби визнав висновки Беннета цікавими. «Я припускаю, що їх можна спростувати, — заявив він. — Якщо ж вони вірні, нам слід чекати більш сильних землетрусів у регіоні. Але їх поки що не було.»

Для продовження своїх досліджень американський вчений планує розмістити в Адріатиці додаткові станції глобального позиціонування. «Ми хочемо з’ясувати, що відбувається з тутешнім тектонічним розломом: може, він просто «плине», а може, в ньому накопичується напруження, яке в майбутньому виллється в надзвичайно сильний землетрус», — додав Беннет.

Сергій АВДЄЄНКО
Газета: 
Рубрика: