А оскільки неювіляр цього вечора був сам собі спонсор, то всі сміхокошти публіка отримувала майже задарма. І вже зовсім задарма глядачам дісталася книга письменника з назвою «Кофтинка», на звороті якої красувався заряджений автором автограф, який викликає нестримний сміх при його прикладенні до хворого місця.
Михайло Миколайович дурів від душі: танцював навколішки танець маленьких лебедів, імпровізував і навіть співав. Дивно, але перші ряди, незважаючи на свою «незамінність», навіть іноді сміялися, але, на думку сатирика, робили це на суму, відповідну ціні своїх квитків. Зате гальорка, як водиться, на позитивних емоціях не «економила». За традицією, на десерт Михайло Задорнов залишив жарти про росiйський уряд, який нагадує йому крихти в ліжку: мовляв скільки не струшуй, все одно залишаються. Дісталося й екс-віце-прем’єру Сергієві Кириєнку, який також сидів у залі й до його честі сприймав сатиру на свою адресу щирим реготом, який доводив «кіндер сюрприза» до сліз. На запитання нашого кореспондента: «Що ви думаєте про Михайла Задорнова?» — він відповів: «Незважаючи на те, що Михайло Миколайович іноді, буває, перегинає палицю на адресу політиків, я все одно його вважаю кращим письменником-сатириком. До того, що він назвав мене «кіндер сюрпризом», ставлюся цілком нормально й не ображаюся».
Звичайно, улюблений народом Михайло Задорнов не є Винокуром, Кобзоном або хоча б Хазановим, він не має ордена «Дружби з Лужковим» шостого ступеня і не святкує свій ювілей як державну дату. Тим часом кожний його концерт стає для глядачів грандіозною подією в їхньому житті.
№206 28.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»
