Кілька місяців тому я повертався додому після приємної родинної вечірки в ресторані неподалік від дому, де я віднедавна почав замешкати. Перед входом у будинок до мене підбіг середніх літ чолов’яга з приязною усмішкою — це ви тут живете, а сюди не заходили, зайдіть, подивіться...
Щойно ми поселилися в новому будинку, приміщення заарендували і відкрили там гральні автомати «Сезам»! Я ніколи в житті на цих автоматах не грав, і коли відкрили цю установу просто біля входу в пiд’їзд, де я живу, сприйняв появу такого місця з підозрою і нехіттю.
Відвідувачів тут завжди дуже мало, трішки є у вечірній час. І це переважно молодь, коротко стрижена, в куртках чи темних тішортах, виразно підозрілого типу. На які прибутки існує ця установа, невідомо. Але є і охорона, і обслуга...
В гарному настрої я вирішив подивитись, що ж воно таке. Той чолов’яга показував мені, що натискати, і за кілька хвилин я програв 50 гривень. Хотів йти додому, але нагодився якийсь його знайомий, молодий хлопець, який сказав, що живе в нашому будинку, і запропонував випити по чарці за знайомство.
Ні, щоб іти додому. Але я в той вечір всіх любив і всім був другом. Випив чарку, бо ж раптом десь узялася пляшка з чарками на підносі, хоча ліцензії на спиртне у цьому закладі немає. А далі після тієї чарки я прийшов до тями у себе під дверима квартири — без мобільного телефону і грошей. Сума чималенька, якраз після зарплати. І мобілка хороша.
Я написав заяву в міліцію. Мені сказали: «Якщо побачите когось із тих, хто був з вами, подзвоніть».
Дякую.
У гральних автоматах, зрозуміла річ, ніхто нічого не знав. Так і по сей день.
Через місцеву вуличну дітвору, через якісь треті руки була звістка, що розвели лоха на мобілку і гроші. І якби я почав настирливо шукати кінець, то нібито телефон через когось могли би повернути за 500 гривень. Кінець не спрацював, і все пішло по вітру.
Відтоді я, вже учулений на цю тему, подивився на місто уважніше. Нещодавно тут же, на розі Русанівської набережної і Русанівського бульвару, неподалік, закрили продуктовий магазин, і на його місці постав величезний зал ігрових автоматів. На метро Лівобережній, та що казати — біля кожного метро, знайдеться кілька кіосків з гральними автоматами.
Я почав дивитися за цим скрізь по місту і жахнувся — та це вже не Київ, а якийсь Лас-Вегас. Зникають книгарні, бібліотеки, маленькі майстерні, навіть кафе — з’являються гральні автомати. Ось нещодавно ця зараза витіснила відоме широкому загалу кафе не розі вулиці Пушкінської і Прорізної.
Подивімося на екрани телебачення. Гроші, гроші, гроші — лотереї, виграй мільйон, виграй все на світі — грай, і грай, і грай.. Програвай усе на світі, аби спромогтися виграти одного разу. А як не виграєш?
Місяць тому в кіоск з гральними автоматами по вулиці Ревуцького,17 зайшли двоє молодих людей і почали грати на автоматах. Коли усе програли, то замкнули двері і вимагали від жінки, що керувала цими автоматами, повернути їм гроші. Вона відмовилась. Молоді люди нанесли їй кілька ударів ножами, забрали гроші і пішли геть. І це відбулося посеред дня. Жінка якось спромоглася засигналізувати біду, але в машині «швидкої допомоги» по дорозі до лікарні померла.
Якось я на площі Лесі Українки побачив білборд — «Закохайся у гроші». На ньому була чудова Ольга Сумська і десь поруч — стодоларова купюра. Тепер здається цей білборд вже зняли.
Першого травня, на яке цього року припав Великдень, в середині дня на всіх каналах транслювалася гра на гроші, а на 5 каналі — розповідь про зброю. Як гарно стріляє кулемет от такого калібру і які в нього чудові патрони. Ще би показали, як він гарно вбиває і як може розривними кулями стріляти, і кишки би ще на екран висвітлили! А тепер ось вже на «Тонісі», який став насправді за останні роки доволі солідним телеканалом, розповідають, як грати в казино в різні види тоталізаторів.
Наше місто паралізоване бездуховністю, культом наживи і грошей. Я хочу звернутися до всіх громадян столиці і до керівництва насамперед — кого ми виховуємо!!! Що ми робимо з нашою молоддю?!
Батьки, які насаджують гральні автомати по всій Україні!!! Що ви робите з нашим підростаючим поколінням, яке бачить на екранах телебачення та на білбордах тільки гроші і горілку, цигарки і вульгарні несмачні реклами, в яких ну просто нав’язують глядачеві тему сексу у всіх його виглядах. А ми тут, ай-яй-яй, хочемо негайно міняти райони, переділяти господарство.
Біля гральних автоматів товчеться головним чином молодь, яка просто краде у батьків гроші (кажу відповідально, бо знаю, працюю з неповнолітніми правопорушниками), аби грати. Азарт захоплює, хочеться ще ось-ось...
Що губить чоловіка — давня приказка, якій кілька століть — горілка, азарт і жінки. Тобто гонитва за задоволенням за будь-яку ціну.
Збирається кримінальна публіка в отих нескінченних казино, які викликають у молодняка інтерес блискучими кольоровими рекламними вивісками і вогнями у пізні години, і відтак бажання задурно без праці стати крутим, багатим і успішним.
Нехай вкрасти, аби пограти.
Оце лише почали з’являтися білборди із закликом робити дітей, теж сумнівного смаку, але бодай якогось людського спрямування — кохаймося, бо нас замало! Але нічого духовного київському громадянинові його місто і його держава не пропонують.
Звісна річ — оця гральна чума заполонює і менші міста, і хтось дуже круто на цьому наживається, і йому наплювати на молодь, бо його син вчиться за кордоном, і дача триповерхова з кількома гектарами парку у нього з високим парканом, і невеличка хатка десь у Швейцарії, і на Україну йому плювати.
Ось я зараз пишу це, а щойно прилетів з Парижа. І близько немає нічого подібного. Є гральні автомати у певних відведених для цього місцях, там де сексшопи і проститутки. І тільки. А щоби на центральних вулицях міста щось подібне — ніколи! Жодних реклам цигарок і горілки. І ніяких казино в культурних районах — це ж є сором для кожного міста, яке претендує на якесь мінімально культурне обличчя. Є потреба в сек-шопах? В Парижі — дві вулиці, де вони є. Але аж ніяк не розкидані по місту.
Києве, прокинься і скинь із себе цю облуду!!! Треба ставати дорослим і культурним містом, а не лохом з претензією на зовнішній блиск! Доброго ранку, Києве, прокинься і стань собою!!!
