Два концерти (шоу «Иначе» і «Сольник») дав Юрій Шевчук і гурт «ДДТ». У шевчуковських піснях — протест проти глобалізації, споживацького суспільства. Пересторога, що люди перестали ставити собі запитання, замислюватись. Адже сформульоване запитання — вже наполовину відповідь. Демонструє наочно. На цей новий тур Шевчук, насамперед, кликав молодь. Їй розбудовувати майбутнє. Вщент заповнений 15-тисячний Палац спорту буквально дихав в унісон кожній пісні. А традиційну фінальну підхопив з першого акорду. Замість півторагодинного концерту — три години драйву! Юрій Шевчук укотре довів, що рок-н-рол живий!
— Що таке «Иначе»? Передусім це означає прагнення жити інакше, внутрішньо звільнитися від облудних нашарувань душі, яка страждає від неправди, фальшивих цінностей і викривлень сучасного світу, де не на мить не припиняється війна добра зі злом. З жодною владою у мене любові не вийшло, але я залишаюся громадянином країни, яку гаряче продовжую любити. Сьогодні у Росії, на мою думку, відбувається «революція духу», що нагадує вашу знамениту помаранчеву революцію, яку свого часу я відвідував і на власні очі бачив безпрецендентний підйом духу цілого народу, — заявив на прес-конференції напередодні концерту в київському Палаці спорту лідер уславленої російської рок-команди «ДДТ» Юрій ШЕВЧУК.
У творчій історії «ДДТ» уже було декілька масштабних тематичних рок-шоу, які принесли Юрію Шевчуку і компанії заслужений успіх. Це програми «Чорний пес Петербург» та «Світ Номер Нуль». Обидві мали наскрізні ідеї, сюжетні лінії та елементи театралізації шоу. Але те, що цього разу запропонував «ДДТ» можна адекватно порівняти хіба що з рок-оперою «Стіна» у виконанні легендарної британської арт-рок-групи «Пінк Флойд». Враховуючи масштабні декорації та складність різноманітних відео-інсталяцій, придатними для прийому програми на своїх сценах виявилися лише 25 палаців спорту із 50-ти існуючих на території РФ
Група «ДДТ» до початку роботи над новою програмою суттєво омолодила свій склад і набула свіжого звучання. Віднині в команді плідно працюють Роман Нєвєлєв (бас-гітара), Тимофій Мамай (ударні), Олена Романова (вокал), Антон Вишняков (тромбон). Зі старої гвардії на своїх місцях залишилися Костянтин Шумайлов, Олексій Федічев, Іван Васильєв, та Юрій Шевчук. Єдина нова пісня, що дебютувала на радіостанціях Росії ще восени мала назву «Родившимся этой ночью» та викликала дискусію, яка залишила більше запитань, ніж відповідей щодо нового диску. Тим часом тривала копітка робота над диском в одній з найкращих британських аудіо-студій «Метрополіс» у Лондоні, де відзначилися своїми роботами такі артисти, як Бйорк, «Гуано ейпс», Робі Вільямс, «М’юз», «Джаміроквай»... На початку листопада відбувся реліз подвійного альбому в Санкт-Петербурзі. Отже, трек-лист мав ось такий вигляд: Диск 1: «Родившимся этой ночью», «Солнечный свет», «Эй, кто ты?», «Пустота», «Кризис», «Проводник», «Напиши мне, напиши», «Встреча», «За тобой пришли», «Новая Россия», «Песня о времени», «Когда ты была здесь». Диск 2: «Песня о свободе», «Юго-западный ветер», «Серый боров», «Моногород», «Басня о власти», «Больница», «Песня расстроенного человека», «Повелитель мух», «Made in China», «Нежность», «Где мы летим», «Северный гранит», «Рок-н-рольная муза», «Хич». Тоді ж, у листопаді у петербурзькому СКК відбулася жива прем’єра програми «Иначе» для прихильників і представників мас-медіа. Зокрема і, певно не випадково, там був присутній один з найактивніших опозиціонерів Борис Нємцов. По суті, це була генеральна репетиція, влаштована для того, аби вислухати різні точки зору та виправити, або вдосконалити певні моменти. Програма тривала півтори години і супроводжувалася щедрим відео-артом та спеціальними відео-інсталяціями до кожної пісні. Цікаво, що практично увесь візуальний ряд програми забезпечила група українських художників-концептуалістів. Власне, це кияни Юрій Костенко, Андрій Федоров, Олексій Сай.
«Коли запитують, чому у мене працюють українські художники, я відповідаю, що це справжній креатив і незаангажоване мистецтво. Сьогодні найцікавіше не в Москві або Пітері, а саме у Києві», — каже Юрій Шевчук. Відповідаючи на репліку про те, що програма носить загально-соціальний характер, Шевчук зауважив, що він, насамперед, музикант і не збирається кидати мистецтво заради політики і вірить в те, що одна нова пісня «Свобода» здатна зробити для країни значно більше, ніж мітинги. Разом із тим він анітрохи не жалкує, що брав участь у багатьох опозиційних акціях «незгодних», а також дуже високо оцінює чесну громадянську позицію рок-музикантів сучасної Росії — зокрема Михайла Борзикіна та його групи «Телевізор». На запитання про те, що всеросійська презентація довгоочікуваної програми «Иначе» проходить на тлі багатотисячних мітингів за чесні вибори, Юрій Шевчук заявив, що одним із своїх завдань, як художника, він вбачає у тому, аби несміливі паростки нової і несподіваної «духовної революції» на російських теренах цієї весни забуяли по- справжньому...
Сольний виступ лідера групи «ДДТ» у приміщенні Театру ім. І. Франка носив камерний акустичний характер. Юрій Шевчук зробив наголос на власні поезії та неформальне спілкування з публікою. Він ділився своїми поглядами на сучасний стан демократії у Росії, на вплив мистецтва і рок-музики у суспільстві, своє власне ставлення до тих неоднозначних процесів, які відбуваються напередодні президентських виборів.
Ідея створення програми виникла у зв’язку з випуском книги Юрія Шевчука під назвою «Сольник». Уперше вона прозвучала у Великому залі Санкт-Петербурзької філармонії і отримала дуже позитивні відгуки преси і шанувальників творчості групи. Свої ранні пісні Шевчук написав в першу чергу під впливом Володимира Висоцького та Булата Окуджави. Основною тематикою творчості Шевчука є громадянсько-патріотична лірика, заклик до морального самовдосконалення, відмови від насильства і подолання ненависті, а також соціальна сатира і протест...
КОМЕНТАРI
Володимир РІЗНИК, голова Асоціації звукорежисерів України:
— На відміну від звичного образу відомої пітерської групи «ДДТ» як однієї з найкращих команд Росії, нова концептуальна програма «Иначе» містить значно менше суто рокових композицій, ніж це бувало раніше. Насамперед це — вдумлива, спокійна розмова із слухачами про філософію життя. Точніше, це новий дискурс, новий погляд на суспільство, мораль і політику з висоти особистого досвіду людини і громадянина. Головне, це чесна і відверта розмова, яка відбувалася в оточенні грандіозного супроводу — багатометрового світлодіодного екрану, на якому щохвилини транслювалися різноманітні візуальні образи «на тему», які спеціально для програми підготували кілька українських відео-операторів і художників. Що цікаво, програма «Иначе» несе в собі надзвичайно позитивний посил, глядачі-слухачі, які забезпечили справжній аншлаг у чималенькому Палаці спорту, мали вигляд дещо просвітлено-натхненний. І це не може не тішити...
Олексій РЕВЕНКО, лідер київської формації «Ревенко Бенд», автор диску симфонічних кавер-версій найвідоміших композицій «ДДТ»:
— На сьогодні все, що створюють Юрій Шевчук та група «ДДТ» — це якісний і надзвичайно вишуканий арт-рок, який разюче відрізняється від стандартів так званого російського року. В цьому сенсі гурт є унікальним і чи не єдиним у сучасній Росії. Особлива аура поетичних образів, які створює справжній поет Юрій Шевчук, стабільно знаходять своє відлуння у душах людей. Чому? Тому що він для них є дуже близькою, майже рідною людиною, яка не зрадить, не підведе. І це відчули всі, хто завітав у київський Палац спорту. Про це свідчить злива вдячних відгуків від глядачів програми «Иначе» у Росії і в нас, в Україні. Безсумнівно — це нова і яскрава сторінка не тільки в історії російського року, а й значно ширше — справжнє явище у сучасній культурі.
