Коли надія перевищує страх, то вона породжує відвагу.
Георгій Кониський, український письменник, проповідник, церковний і культурний діяч

КОМЕНТАР

8 грудня, 2004 - 00:00

Михайло ВЕЙСБЕРГ, директор консалтингового центру «Издатель и редактор»:

— Якби ця заява прозвучала два роки тому, то ніяких особливих коментарів вона б не викликала. Але в контексті того, що відбувається сьогодні в країні, це однозначно реакційний крок. Тобто протягом усієї передвиборної кампанії, і навіть набагато раніше, всі центральні канали подавали дуже викривлену й неповну картину ситуації (відомі результати моніторингів про нерівний доступ кандидатів на телебачення тощо). Це не викликало у колег у східному регіоні громадянського обурення і спроб якось цьому протидіяти — їх це влаштовувало. Сьогодні, коли країну реально поставлено перед дуже серйозними випробуваннями, коли журналісти центральних каналів пригадали про свій професійний обов’язок і про громадянську позицію, і коли вони намагаються виправити становище, це раптом здалося Луганській ТРК незвичним. Звичайно, це незвично й для всіх нас, але це — позитивне та радісне явище.

Ініціатива ЗАТ «ЛОТ» виглядає досить плачевно, враховуючи зокрема й рейтинги державних каналів, і їхнiй реальний (досить слабкий) вплив на телеглядачів. Скоріше, це схоже на мітингові дії. За моїми спостереженнями, у всіх виступах, які нинi відбуваються, луганчани найбільш радикальні. Але насправді, зі спілкування, наприклад, з членами Української асоціації видавців періодичної преси, я добре знаю, що настрої, скажімо, в Дніпропетровській чи Харківській областях — зовсім інші. Тому виходить, що автори цієї ініціативи протестують начебто проти необ’єктивності, а насправді намагаються накласти на об’єктивність ще одну необ’єктивність.

Не думаю, що ця ініціатива щось дасть, тому що в людей сьогодні є багато джерел інформації (не говорячи вже про інтернет). По-друге, я не думаю що вона реалізується, через те, що в східних областях є різні настрої. До того ж я не думаю, що Держкомітет з телебачення і радіомовленню її підтримає. Бо якщо це державні канали, то вони фінансуються з держбюджету. Тому спочатку потрібно спитати у платників податків, чи треба їм це. Я це сприймаю скоріше як певну спробу бравади. Хоча насправді думаю, що сьогодні роль медійників — зовсім не в цьому. Вони мають займатися своєю справою і давати людям об’єктивну картину ситуації.

Газета: 
Рубрика: