У рамках фестивалю «Світ краси» вже традиційно пройшов чемпіонат України з перукарського мистецтва. Він став генеральною репетицією перед чемпіонатом світу в Мілані та одним із відбіркових турів у формуванні національної збірної України, яка по праву є однією з найсильніших. Достатньо пригадати такі імена, як В’ячеслав Дюденко або Наталя Балабанова, які відомі далеко за межами України. Вірить в українських майстрів і президент Всеукраїнської громадської організації «Спілка перукарів України» Олексій Антонюк, який упевнений, що на світовому форумі українські майстри здобудуть високі нагороди, в тому числі візажисти можуть цілком реально претендувати на «золото».
Втім, перукарі, незважаючи на оптимістичні прогнози на чемпіонат-2004, підкреслюють, що професійному перукарському рухові в Україні на сьогодні гостро бракує підтримки з боку держави. Адже, як ви розумієте, кожна поїздка на конкурс рівня міланського — це дуже великі гроші. Але професіонали не скаржаться, а працюють і заробляють гроші на свої потреби (хоч чому, власне, на свої, адже презентують вони там нашу країну) самостійною професійною діяльністю. Викладають, тренують, працюють у салонах. Є, звичайно, й меценати, розповідає віце-президент Спілки перукарів України Людмила Абрамова, але дуже б хотілося нарешті розраховувати і на серйозну допомогу з боку держави. Наприклад, у наших сусідів — росіян та білорусів цю сферу вже давно взяли під контроль на рівні чиновників.
«Волосся — це як глина в руках талановитого скульптора. Для того, щоб створити довершений витвір мистецтва, ти повинен прекрасно розуміти нюанс фарби, відтінків, відчувати фактуру матеріалу», — розмірковує Олексій Антонюк. І тому крім українських фахівців на конкурс запросили відомих майстрів із Росії (Володимир Гарус) та з Німеччини (Джоахім Вульф). Вони допомагали вітчизняним перукарям осягати всі премудрості цього тонкого ремесла, ділилися досвідом сучасних модних течій роботи з волоссям. Звичайно, було б непогано, щоб у Києві побачили й майстрів із, скажімо, Італії або Японії, але на це у організаторів не знайшлося коштів. Ось де фінансування ззовні знадобилося б... Адже й без цього результати українська збірна показує п рекрасні. Дебют збірної відбувся у 1998 році на ЧМ у Кореї, де вона зайняла 15 мiсце із 36 країн-учасниць. На берлінському чемпіонаті у 2000 році українці вже були тринадцятими з 49 команд. А минулого року наші майстри просто вразили світову перукарську еліту, завоювавши на ЧМ у Лас-Вегасі командне «срібло» і титул «Краща континентальна команда. Континент Східна Європа».
На фестивалі майстри змагалися в номінаціях повсякденної та вечірньої зачісок, «Весільна зачіска» (в основній віковій категорії та серед юніорів), «Прогресивна зачіска» (чоловічі майстри) і створювали цільний образ, куди входили зачіска, візаж тощо для обкладинки журналу «Дзеркало моди». До речі, судили майстрів найiменiшi. Суддею-візажистом, наприклад, була Юлія Бриль — срібний призер ЧМ- 2002, чемпіонка Європи з макіяжу, а суддею-дизайнером — Сергій Бизов.
У номінації «Традиційний манікюр» перемогу святкувала Наталія Павлова (арт-група Євгена Кулика (м. Київ)), у номінації «Накладні нігті» першими стали Вікторія Клопотова, приватний майстер із Києва та Катерина Шевчук із вінницького салону «Браво». У вперше встановленій номінації урочистого макіяжу перемогла Олена Соболенко із Всеукраїнської школи стилю та візажу (м. Київ), а гран-прі отримала Ірина Щоголь із дніпропетровського салону «Віз арт». Переможницею у номінації «Жіноча повсякденна стрижка» стала Катерина Мозирська з Хмельницького професійного ліцею сфери послуг. А кращим чоловічим майстром було визнано Євгена Варламова з Луганська. Це щодо майстрів, які працювали за авторськими правилами. У «Жіночій зачісці за міжнародними правилами» 1 місце завоювала Ірина Мельник, салон «Стиль Коте» (м. Київ), а гран-прі — Олена Канарська із столичного салону «Канарейка». І, нарешті, в «Чоловічій зачісці за міжнародними правилами» перемогли Богдана Олійник із салону «Едельвейс» (м. Тернопіль), яка зайняла перше місце і Наталія Присяжнюк із Вінниці, яка завоювала гран-прі.
