Крим у напівтонах

Роботи, представлені на цій виставці, надзвичайно різноманітні. Н. Дудченко з Євпаторії («Бузок у парку»), В. Проценко з Севастополя («Наприкінці літа», «Хмари»), А Собко з Білогорська («Вечір») пропонують цілком географічно конкретне і одночасно досить камерне рішення кримської теми. Акварельні пейзажі А. Кропко (Сімферополь), безсумнівно, прив’язані до тих чи інших кримських реалій, однак їх підтекст — не споглядання, а філософське узагальнення, іноді справді світооб’ємне («Південне небо», «Трави і куполи»). А. Усеїнов (Бахчисарайський р-н) і Є. Молчанова (Сімферополь) пішли іншим шляхом, орієнтуючись не стільки на традиційне мистецтво акварелі, скільки на далекосхідну графіку, а часом і майже каліграфію. Перетворення образу в знак, схоже, є основною метою цих художників. При цьому лаконізм і виразність їх робіт досить помітні (Є. Молчанова «Ялівець», А. Усеїнов «Бахчисарай», серія «Біасальська долина»). Нарешті, акварелі севастопольця І. Шипиліна — не тільки одні з найцікавіших на виставці, але й є своєрідним центром, осереддям всієї експозиції. При цьому географічна приналежність пейзажів І. Шипиліна досить умовна — це не стільки реальний Крим, скільки романтична мрія (триптих «Згадуючи Гріна» — «Тихий ранок», «Білий бузок», «Замок»), і навіть зовсім не обов’язково з приводу Криму («Повний місяць», «Над рікою»).