У його програмі представлені нові фільми режисерів молодого покоління кінематографістів. Зокрема, «Юнкери» Ігоря Черницького, «На мосту» Андрія Разумовського, «11 листів до Бога» Акіма Салбицького, «Скелелазка» Олега Штрома та «Спадкоємці» Костянтина Одєгова. На відкритті в залі ЦК «Бінго» найчисельнішою публікою були юні глядачі — учні шкіл Святошинського району нашої столиці. Балакучі й непосидючі, вони з нетерпінням чекали на показ картини. Це був фільм «11 листів до Бога» — про життя вихованців гірського інтернату в Осетії, про непрості стосунки молодого та старшого поколінь. Перші кадри стрічки відразу прикували увагу школярів до екрану — події, що відбуваються у фільмі, були частково відображенням життя кожного з них і тому знаходили відгук у їхніх душах.
Увагу хлопців і дівчат також привабила стрічка «Юнкери». Події картини відбуваються на початку минулого сторіччя в Олександрівському військовому училищі. Головні герої — юнкери, без п’яти хвилин офіцери, та їхні наставники (в нещодавньому минулому бойові офіцери). Це розповідь про перший бал, перше кохання, перший поєдинок, про першу відсіч негіднику, про готовність пожертвувати собою заради друга, захистити слабкого...
«Лише за допомогою серйозних фільмів, у яких розповідається про справжнє кохання і дружбу, ми можемо подивитися на себе з боку й оцінити свої дії в тій чи іншій ситуації», — підкреслив режисер Ігор Черницький. До речі, хоча він народився у Пермі, але кілька яскравих сторінок його життя були написані у Києві. Черницький закінчив КДІТМ ім. Карпенка-Карого, працював актором у Театрі ім. Лесі Українки, потім режисером Кіностудії ім. Довженка й кіностудії «Арк-фільм», а з 2005 року і по сьогодні — генеральний продюсер і художній керівник кіностудії «Черомафільм».
На зустрічі з глядачами Ігор Черницький розповів, що саме в Києві народилася ідея зняти цю історичну драму за мотивами творів Олександра Купріна «Поєдинок», «Кадети» та «Юнкери», а в одному з головних героїв фільму присутні певні біографічні риси письменника... Проте фільм через різні причини в Україні не прийняли, і здійснити мрію вдалося в Санкт-Петербурзі, на базі «Ленфільму». До речі, в Петербурзі, в Академії військово-космічних військ, відбулася прем’єра фільму, а студентами був створений клуб «Вірність». Його члени відновлюють покинуті могили та імена юнкерів на пам’ятниках на Смоленському кладовищі. Вже організований клуб фанатів картини. Як зауважив режисер, «думаю, що повернеться той час, коли глядачі не лише заповнюватимуть зали для перегляду американських бойовиків, а й ходитимуть на стрічки, зняті на батьківщині. І якщо фільм пробудить хоча б у однієї-двох осіб сльози або сміх, то спільними зусиллями ми зможемо врятувати слов’янське кіно».
