В історію науки німецький вчений Готфрід Вільгельм Лейбніц увійшов передусім як геніальний математик. Але він вважав, що свої найважливіші відкриття він зробив у сфері історії, лінгвістики, юриспруденції й філософії.
Вічний опонент Ньютона Готфрід Вільгельм Лейбніц, з яким англійський вчений довго сперечався про пріоритет у відкритті диференціального числення, не вважав математику головною справою свого життя. Саме тому й у баталіях активної участі не брав. Хоча якщо розібратися, то й Ньютон теж не дуже старався, більше того, після публікації своєї версії цієї методики математичного аналізу він написав Лейбніцу: «Наш Валліс приєднав до своєї «Алгебри», що тільки-но з’явилася, деякі з листів, які я писав до тебе свого часу. При цьому він вимагав від мене, щоб я виклав відкрито той метод, який я тоді приховав від тебе переставлянням літер; я зробив це коротко, наскільки міг. Сподіваюся, що я при цьому не написав нічого, що було б тобі неприємно, якщо ж це сталося, то прошу повідомити, тому що друзі мені дорожчі за математичні відкриття».
Найцікавіше полягає в тому, що Лейбніц взагалі не надавав великого значення своїм математичним працям. Але ж саме ця людина створила систему диференціального й інтегрального числення (та й відомий усім значок інтеграла ввів теж він). Його ж досі згадують (інколи, на жаль, недобрим словом) школярі й студенти, коли чують терміни: «диференціал», «диференціальне рівняння», «функція», «змінна», «постійна», «координати», «абсциса», «алгебраїчні й трансцендентні криві», «алгоритм» — усі вони з’явилися в математиці завдяки Лейбніцу. До речі, саме цього вченого можна вважати першим програмістом і інформаційним теоретиком!
Заслуг у математиці у Лейбніца було стільки, що вистачило б на ціле покоління вчених у цій сфері. Проте сам Готфрід Вільгельм усе своє життя наполегливо їх не визнавав, вважаючи математику чимось на кшталт розваги. До речі, так само він ставився й до фізики з біологією — парадоксально, але й у цих науках він теж досяг неабиякого успіху. Саме Лейбніц уперше сформулював закон збереження енергії. Йому також належить низка відкриттів у спеціальних розділах фізики — у теорії пружності та теорії коливань. Та й зручну формулу для розрахунку міцності балок, яку використовують усі архітектори світу, вперше вивів саме Готфрід Вільгельм.
Воно й найсправді, інколи самому дослідникові не вдається зрозуміти, що в його діяльності найважливіше, а що — другорядне.
