З Русланою ми знайомі вже давно. І ще на початку своєї пісенної кар’єри вона вміла ставити високі цілі й завжди добиватися результату. Вона перша з українських естрадних виконавців започаткувала цікаві творчі проекти, поєднуючи класику, фольклор та сучасні ритми, симфонічний оркестр, хор, рок- гурт, джаз, диско, етніку... А нині під її запальні «Дикі танці» танцює весь світ.
У Київ із Берліну Руслана прилетіла лише на день. Допомогти у підготовці конкурсу в Києві. Адже завдяки її минулорічній перемозі «Єворбачення-2005» відбудеться в Україні.
— У кінці березня по країнах Європи почнуть транслювати проморолики «Welcome to Ukraine», як запрошення приїхати в Київ на «Євробачення». В зйомках, крім тебе, приймав участь відомий боксер Віталій Кличко. Ролики розраховані на іноземців. Про що вони?
— Ми проведемо спеціальну презентацію для ЗМІ, коли всі ролики будуть готові. Представимо їх авторів. Є ідея, що ці міні-фільми транслювалися не лише напередодні «Євробачення», а й під час ефіру конкурсу перед виступом кожного учасника. Ролики презентують Україну і мене багато там не повинно бути. З Віталієм ми знялися в одному. Стоїмо поруч і запрошуємо: «Welcome to Ukraine». Під час зйомок мене поставили на стілець, аби я стала вища, бо виглядали ми разом доволі кумедно: я Віталію лише до підмишки достаю.
У роликах будуть використані мої особисті матеріали, які ми робили коли знімали кліпи в Карпатах і готуючись до конкурсу. Ми з Сашком (Ксенофонтов — продюсер і чоловік Руслани. — Т. П. ) зуміли об’єднати різні продакшен-структури. До речі, нам телефонували колишні наші співвітчизники, які нині живуть і працюють закордоном і запропонували своє відео. Найбільш цікаві матеріали теж увійдуть у серію «Welcome to Ukraine». Чимало відомих іноземних телекомпаній впродовж останніх півроку багато знімали про нашу країну. Ми вирішили відійти від банальних сюжетів: подивіться, які у нас гарні гори, прекрасне море, краєвиди. По такому шляху йшла Туреччина. Вони показували під час телетрансляцій «Євробачення-2004» свої курорти. А у нас зовсім інший підхід. Я не хочу розкривати всі секрети, бо робота ще незакінчена, але з того, що вже є, повір, виходить оригінально і цікаво. Кліпи знімали прекрасні режисери, оператори. Назву лише кілька прізвищ — Лесь Санін, Євген Митрофанов та інші відомі особи.
До речі, лише в кінці лютого оргкомітет «Євробачення» остаточно вирішив, що цей Міжнародний пісенний форум пройде саме в Києві, в Україні, а не в якійсь іншій країні. І хоча ситуація була непевна, наша команда, з якою я готувалася до конкурсу в Стамбулі, працювала на свій ризик ще з літа.
— На конкурсі від України буде виступати гурт «Гринджоли». Ти в курсі про скандал, що виник у фіналі відбіркового туру. Чи є у наших хлопців шанс перемогти на «Євробаченні» або потрапити у десятку лідерів?
— Після моєї перемоги в Стамбулі Ані Лорак загорілася ідеєю виступити на конкурсі. Ми багато з нею спілкувалися з цього питання . Я щиро вболівала за неї (з 75 учасників лише вона дійсно була реальним претендентом на перемогу). Ані Лорак — співачка з досвідом (незважаючи на молодий вік вже 10 років виступає на професійній сцені. — Т. П. ). У неї прекрасні вокальні дані, вона ефектна дівчина. Але конкурс — це завжди лотерея. Треба вміти настроюватися на перемогу. Може, Ані Лорак недооцінила своїх суперників, не виступила на повну силу, а тому більшість глядачів надала перевагу «Гринджолам».
Особисто мені цей гурт подобається. В них є енергетика, драйв, а це відчувають слухачі. Можна сперечатися, наскільки пісня «Разом нас багато» сильна в музичному плані, але вона є хіт. Перемога «Гринджол» має в собі політичний і соціальний аспект. Після помаранчевої революції цю пісню знають у світі. Наприклад, у Польщі вона займає перші сходинки хіт-парадів. Я повернулась із Німеччини і там з FM- станцій лунає: «Разом нас багато». Хоча за умови Європейської мовної спілки (ЄМС) політичні тексти не повинні виконуватись на конкурсі. «Гринджоли» зараз працюють над оновленою версією пісні (міняють текст, залишився лише приспів), і тоді вона буде зовсім в іншому контексті сприйматися. Шанс на перемогу у «Гринджол» є! Може телеглядачі будуть голосувати не скільки за пісню гурту, скільки за Україну, яка розправила плечі й стоїть на порозі змін...
Пригадайте мене на «Євробаченні-2004» у Туреччині. Багато людей ставило на мене, як переможницю? Хто аналізував мої вокальні дані, добре чи погано я співала і танцювала «Дикі танці»? Коли я перемогла, тільки тоді стали говорити про «феєрверк емоцій». Я вийшла на сцену з однією думкою — треба показати все, на що я здібна. Довела багатьом своїм опонентам, що «Дикі танці» прийшли в шоу-бізнес не на день, а це проект, який зробив прорив у Європу. Сьогодні альбом «Дикі танці» отримав «золото» і «платину» — найвищі нагороди в семи країнах світу.
— Як ти вважаєш, чи потрібно проводити відбіркові тури на «Євробачення»?
— Кожна країна сама вирішує, кого їй послати на конкурс. Оргкомітет «Євробачення» в цю процедуру не втручається. У них є головна вимога — пісня, яка представляється на конкурс не повинна бути в ротації до 1 жовтня, тривати до трьох хвилин. А під час виступу на сцені не повинно бути більше шести чоловік. Співак сам вирішує, кого взяти в партнери: бек-вокалістів чи танцюристів.
А коли немає явного фаворита, тоді доцільно проводити відбіркові тури. У багатьох країнах вони проходять як репетиція до «Євробачення». Наприклад, у Британії та Ізраїлі це проходило, як гарне естрадне шоу: пряма телетрансляція, а потім, після виступу всіх претендентів — концерт зірок світового ґатунку і телефонне голосування. Підключалися різні міста, які оголошували свої результати, а потім всі голоси підсумувалися і визначався кращий — саме він ставав конкурсантом майбутнього «Євробачення». Мені здається, що в наступний раз можна і нам щось подібне зробити, підключивши регіональні студії.
— Помаранчева революція вивела Україну на верхні сходинки топ-новин світу. Чи збережеться, на твій погляд, ця зацікавленість до травня, коли буде проходити «Євробачення»?
— Інтерес до України шалений! Наприклад, у Великій Британії я спеціально зробила кілька концертів в найпрестижніших школах країни. А чому? Бо побачила, що про нас школярі мало знають. Після виступу ми спілкувалися. Я запитала: «Кого ви знаєте з відомих українців»? І почула — тебе, Руслана. Мені приємно, але наша країна має стільки видатних особистостей, діячів культури, мистецтва, науки, спорту! Яку багату історію ми маємо! Свою культуру нам потрібно пропагувати. Може не дуже вдале слово, але є бренд «Україна» і його ми маємо міцно й високо тримати.
— Як правило, конкурс «Євробачення» відкриває переможець минулого року. Ти виконаєш лише пісню «Дикі танці» чи підготуєш цілу концертну програму?
— Я зараз багато часу займаюся промоушеном конкурсу. Агітую, запрошую приїхати в нашу столицю, розповідаю про цікаві місця, які обов’язково треба побачити. З київським мером Олександром Омельченко майже щодня спілкуюся по телефону. Він переживає: чи хватить місць у готелях? Я йому жартома запропонувала для тих іноземних гостей, хто любить екстрім, поставити намети. Думаю, що бажаючих відчути атмосферу Майдану буде чимало... Я не хочу домінувати на «Євробаченні-2005». Головне, щоб більше телеаудіторії і гостей закохалися в Україну. Нам є що показати, чим пишатися. А естрадний конкурс у Києві має стати широкими воротами, з яких вийдуть в світ нові пісні, нові імена композиторів, поетів, виконавців.
Цей рік ювілейний для «Євробачення» — йому виповнюється 50 років. Крім конкурсу, який проходить у травні, планується ціла низка святкових заходів, наприклад, восени провести Гала-концерт переможців та лауреатів минулих років. До речі, запрошення отримали співаки з легендарного ансамблю «АББА», хоча їх гурт давно розпався.
— 21 березня почнуть продаватися квитки на конкурс. Як ти вважаєш, ціна 100—200 євро не злякає іноземців?
— За майже п’ять десятиліть цього пісенного конкурсу у нього склалася ціла армія прихильників. Фани «Євробачення» їздять по різних країнах, де б конкурс не проходив. І це люди досить заможні, можуть собі дозволити купити квиток за любу ціну. Як я знаю, квитки будуть по 11 категоріям, і кожен зможе придбати їх по своєму гаманцю. Можна буде подивитися конкурс і безкоштовно — по трансляції на майдані Незалежності.
— Тобі приходиться багато виступати, постійно літати з однієї країни в іншу. Це фізично важко. Як ти себе підтримуєш у гарній формі?
— У мене такий класний колектив. Ми такі згуртовані, загартовані виступами, перельотами. За останній тиждень дали концерти в Лондоні, Брюсселі, Тель-Авіві, Берліні й ніде не халтурили. Ми налаштувалися на довгу творчу дистанцію і всі прийняли цей екстрим. Ми робимо одну справу і допомагаємо один одному не тільки на сцені, а й поза нею. Я на своєму досвіді переконалася, що можна дуже багато працювати і не втомлюватись, якщо ти займаєшся улюбленою справою. Кожен виступ — це стільки адреналіну! Ми навчилися засипати на лавочках, у кріслах, в залах аеропортів і вже за півгодини паузи знову ставати бадьорими.
— Скажи, а звідки пішли розмови, що у вас із Сашком якісь проблеми з’явилися?
— Мабуть комусь дуже хочеться нас посварити... У нас із Сашком лише одна проблема — ми зараз дуже мало бачимося. Я виступаю за кордоном, а Саша працює в оргкомітеті «Євробачення-2005». Тому, тільки є якась хвилинка я лечу в Київ, щоб побачитися із чоловіком. Коли Сашко поруч — я себе почуваю сильною, гарною і навіть співаю краще.
— А коли чекати на твої нові творчі проекти?
— Нещодавно у мене був концерт в Оксфордському університеті. Після нього мене довго не відпускала публіка. Один із журналістів запитав про мрії, і я розповіла, що в кінці року хочу стати за диригентський пульт симфонічного оркестру, а за роялем виступить дуже відомий музикант світового рівня. Ми зараз ведемо переговори, а тому не буду називати його прізвище. Концерт пройде в Брюсселі, його будуть транслювати по Європі.
