Скромною презентацією двотомника епістолярної спадщини академіка Д.І.Яворницького відзначили в Дніпропетровську 145-у річницю від дня народження цього видатного українського історика. Його класична праця «Історія запорізьких козаків», написана наприкінці минулого століття, досі є найбільш читаною і цитованою як в Україні, так і за кордоном.
Краєзнавець, археолог, фольклорист і етнограф — академік Яворницький, який чверть сторіччя очолював Дніпропетровський (Катеринославський) історичний музей, зумів зібрати в ньому найбільшу колекцію предметів запорізької старовини. Завдяки його авторитетові і заступництву, в Катеринославі активно діяла організація «Просвіта», з’явилася національна преса і навіть було знято один iз перших українських кінофільмів. До маститого вченого за історичними довідками і консультаціями не одноразово зверталися видатні діячі культури — Л.Толстой, І.Рєпін, М.Кропивницький, М.Садовський, П.Саксаганський, В.Стасов, О.Купрін, М.Коцюбинський, М.Горький та інші. Часто між ними зав’язувалося листування і навіть багаторічна дружба. У творчій співпраці з Д.І.Яворницьким народилася, наприклад, знаменита картина І.Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султану», а сам Яворницький став прототипом одного з козаків, а саме писаря, зображеного в центрі полотна.
Як повідомила на презентації працівник Дніпропетровського історичного музею Світлана Абросимова, епістолярна спадщина Д.І.Яворницького нараховує біля шести з половиною тисяч листів (!), а його значення для вітчизняної культури справді унікальне. У ньому, як у дзеркалі відбилися не тільки таємні думки, творчість і особистість академіка, що потрапив за сталінського режиму в немилість «за націоналізм», але й сама непроста для України доба. Листи академіка Яворницького дніпропетровські дослідники розшукували не лише в нашій країні, але й у далекому зарубіжжі. Усього в перших двох томах опубліковано 1740 листів, а робота над ними тривала понад десять років. Другий том вийшов друком лише завдяки допомозі спонсорів і був надрукований місцевою друкарнею в борг. Говорити про публікацію третього і четвертого томів, а тим більше про сучасне видання деяких книг Яворницького — «Запоріжжя в залишках старовини і народних переказах», каталога «Реліквії запорізького козацтва» та іншого — поки що не доводиться. Причиною цього є злиденнне фінансування вітчизняної культури й науки, а можливо, й байдуже ставлення держави до своєї історії. Проте варто зазначити, що лише п’ять років тому дніпропетровські і столичні чиновники розстаралися від душі й поставили на могилі академіка, біля стін історичного музею, великий бронзовий пам’ятник. Про його фантастичну вартість і досі пишуть місцеві газети. Говорять, що на ці гроші книгами академіка Яворницького можна було б заповнити всі книгозбірні України.
