9 вересня письменники Хмельницького звернулися до обласної влади з листом, в якому виявляють нерозуміння того, що раптом відбулося: на дверях музею замість звичної уже назви «Літературна Хмельниччина» з’явилася інша вивіска — «Музей письменника О. Купріна та літераторів Хмельниччини».
Авторові «Ями» випало служити у Проскурові (тодішня назва Хмельницького) армійським підпоручиком у 1890— 1894 рр. Зневага до містечка і міщан знайшла своє місце у його творах і епістолярній спадщині. Та хіба лише у короткий період перебування О. Купріна «впирається» літературний процес Проскурова? Тому, коли у владних коридорах з’явилася ідея заснувати музей російського письменника, виникла гостра дискусія, в ході якої переважив здоровий глузд: у 1992 році прийняла перших відвідувачів «Літературна Хмельниччина», а в ній — відділ, присвячений О. Купріну.
У своєму зверненні інтелектуали обласного центру розповідають, що «зміну вивіски працівники літературного музею пояснили нам так: оскільки ми не є самостійною юридичною одиницею, а належимо до одного з відділів музею обласного краєзнавчого, то нам звідти й принесли оцю вивіску й звеліли прикріпити до дверей...»
