Якщо хто бачив кліп на пісню Френка Сінатри «Літо в місті»,
пригадайте, як завдяки майстерній роботі оператора спека з телеекрану буквально
вливається в кімнати потоком розплавлених вулиць і будівель, які колихаються
у мареві. Київ цього літа трохи нагадує той, знятий Бог знає коли, Нью-Йорк.
Сучасна молодь у масі своїй відчутно призабула суперпопулярного колись
співака, котрий був за сумісництвом одним із «хресних батьків» італо-американської
мафії, і чітко розділилася на шанувальників «кислоти» та хард-року, слухачів
треша та «попсы». Але спека однаково дошкуляє всім. Хтось врятовується
на екзотичних і не дуже курортах, а хтось нікуди не їде, й тоді, крім пляжів
Дніпра, варіант один: сховатися опівдні десь у тіні, на лавці, бажано біля
якогось фонтану. Поглинати морозиво або, прислухавшись до своєї спраги
й реклами, пити якийсь із безлічі прохолоджувальних напоїв, пропонованих
у кіосках. І, запасшись записами «Сепультури», Макаревича чи Могилевської,
із улюбленою книжкою Кінга чи Пєлєвіна, провести літо в місті. Благо, воно
ще не закінчилося.
