У сучасному суспільстві, обтяженому турботою виживання, наші діти часто залишаються незайнятими, наданими самим собі, що абсолютно негативно відбивається на їхньому сприйнятті навколишнього світу, де у них немає доброго супроводжуючого. Але вони все одно шукають «вчителя», і знаходять його. Найчастіше це виявляється вулиця, що є не найкращим варіантом. Раніше при школах часто організовувалися гуртки, де дитина могла знайти заняття до смаку, або ж батьки самі приводили її до Палацу піонерів. Тепер це відбувається все рідше. Але є в Харкові таке місце, де улюблене заняття захоплює настільки, що дитина, яка прийшла сюди, не помічає, як вона перетворюється на дорослого, який не хоче залишати дитинство і зв'язує доросле розуміння життя з дитячим сприйняттям реальності.
У дитячому товаристві — безкоштовна форма навчання. Тут завжди залюбки допоможуть, знайдуть душевне тепло дітям і підліткам із малозабезпечених, неповних сімей, а також із дитячих будинків і притулків. Поняття дорослий і дитина, вчитель і учень стерте. Все це сприяє тому, що сюди з кожним роком приходить все більше дітей, бажаючих долучитися до світу фантазії. Так, зараз у товаристві займається близько 500 дітей, а якщо додати до них ще дітей із дитячих будинків, то цю цифру треба помножити у 2-3 рази.
Коли приходиш на виставку «Зв'язок часів», зорганізовану членами суспільства і присвячену ювілею міста, то перше, що кидається в вічі — це прекрасно виконані чудові макети соборів і церков, які здаються зменшеними реальними будівельними об'єктами. А потім ти дізнаєшся, що все це диво зроблене із звичайних сірників, а створення самої композиції займає від кількох місяців до року. І ще більше дивуєшся, коли розумієш, що ця справа рук не сучасного талановитого мініатюриста «Лівші», а копітка спільна робота дітей і дорослих. Якщо уважніше придивитися до внутрішнього оздоблення соборів, то на стінах виявляєш маленькі ікони, розпис по стелі, а також викладену кахлем підлогу. На дахах викладена витончена черепиця, а деякі будівлі прикрашені блискучим камінням, надаючи їм чарівного вигляду. Все це разом вражає красою, людською фантазією. Особливе місце в експозиції займають мініатюрні дзвінички та хатинки, що легко вміщуються на долоні, які можна розглядати годинами, не відводячи очей.
Що стосується бісерних робіт, то ці витвори треба розглядати по намистинці, де кожна деталь, її відтінок грає і переливається в залежності від того, як на неї подивишся. Бісерні маргаритки, що злегка тремтять від легкого подиху вітерця, або дракон, що ворушить хвостом, коли до нього торкнешся, немов оживають. Палаци з яскравих намистинок і скла, що переливається на світлі, виходять казковими.
