Конкурс World Press Photo-2015 — це понад 100 тисяч фотографій, від 6000 фотографів-учасників із 131 країни світу. Щороку міжнародне незалежне журі, яке складається з професійних фотографів і фоторедакторів відомих світових ЗМІ, оцінює роботи претендентів у дев’яти різних категоріях, що представлені фотожурналістами, агенціями, газетами та журналами з усіх куточків світу.
♦ Відразу біля входу до виставки вас зустрічає світлина переможця із Данії — Мадса Ніссена, на якій зображено кілька російських геїв (ексклюзивне інтерв’ю з переможцем напередодні вийшло у «Дні» №96-97 від 5-6 червня ц.р.). Загалом тематика виставки трагічна й переважно демонструє результати сучасних потрясінь і викликів людства: екологічні катастрофи, вірус Ебола, проституція, викрадання людей, війна, смерть. Іноземні фотографи звернулися також до теми трагічних подій Майдану, війни на сході України та авіакатастрофи «боїнга» в Торезі.
♦ Цікаво, що цього року, вперше в історії конкурсу репортерської фотографії роботи українських представників було представлено в окремій експозиції — «Український виклик», до того ж саме Україна першою приймає виставку на початку світового турне, майже відразу після її представлення в Нідерландах — країні-організаторі.
♦ На експозиції «Український виклик» представлено роботи 24 українських фотожурналістів, які взяли участь у всесвітньому конкурсі World Press Photo, але не посіли призових місць. Проект реалізується в партнерстві з громадською організацією «Камера обскура», Школою фотографії Віктора Марущенка, під патронатом Телевізійної служби новин (ТСН) каналу «1+1» та за підтримки партнера World Press Photo — компанії Canon.
♦ Старший менеджер виставкових проектів Ерік де Крейф зауважив, що 2014 рік був неспокійним, а тому й фото кращих майстрів відображають цю тенденцію. «Людство знову продемонструвало свої темні та злі сторони в багатьох частинах світу: безкінечна громадянська війна в Сирії, невблаганна жорстокість Ісламської держави та Боко-Харам і тривалий кровопролитний конфлікт в Україні; всі події, які вразили й досі вражають наш світ, — говорить Ерік де Крейф. — У рік, коли Україна була змушена зайняти центральне місце у світових новинах, «Камера Обскура» взяла на себе ініціативу щодо повернення виставки World Press Photo в Київ. Ми вдячні за хоробрий вибір — дозволити фотографії говорити про торішні події. Хоч якими б жорстокими та хвилюючими були знімки битв на Майдані або збитого літака, вони є потужним нагадуванням про те, що війна і насильство ніколи не є відповіддю».
♦ Куратором виставки «Український виклик» є фотограф Віктор МАРУЩЕНКО: «Події останніх років дуже сильно просунули українську фотожурналістику й у професійному плані, й у громадянському. Безумовно, наші молоді фотографи, які пройшли Євромайдан і АТО, стали іншими — загартованими профі з міцною громадянською та людською позицією. Багато хто з них гідний найвищих нагород за свою добре виконану роботу, і деякі такі нагороди отримують».
♦ У рамках проекту на спеціально створеному сайті photo.tsn.ua, починаючи з 9 червня, всі бажаючі зможуть віддати свій голос за найкращу з українських фотографій, що брала участь у конкурсі World Press Photo-15. За результатами голосування буде визначено троє переможців, які отримають цінні призи від компаній Canon і EastPack на церемонії нагородження 30 червня. Головний приз «Українського виклику» за перше місце — камера Canon EOS M3.
«У мене тяжкі враження від експозиції, кадри вражають. Є відчуття неоціненності нас як народу з боку людей, які живуть в іншій цивілізації, — коментує «Дню» телеведуча «ТСН» на «1+1» Наталія Мосейчук. — Сумно, що немає перемоги українських фотографів, щоправда, українські драматичні події із зони АТО та Євромайдану здобули відзнаку одразу в трьох номінаціях. Мені здається, що українські фотографи не здобули жодної з премій через те, що люди на Заході не зовсім розуміють, що в нас відбувається на сході країни. Я чудово розумію, що Ебола — це важливо й жахливо; що біженці-потопельники, які з Африки припливають до берегів Італії, — це велика проблема; що протести в Туреччині та побиття демонстрантів — варте того, щоб його фільмували й показувати це людям. Але коли вирішується доля кожної людини і доля країни в цілому, на мою думку, варто про це говорити й належно оцінювати. На жаль, цієї оцінки не пролунало, тому що українські фотожурналісти не здобули на виставці нагород. Але, можливо, як на мене, цінність виставки в тому, що вона виявить себе пізніше, коли щось забудеться, коли світ і ми почнемо жити краще, коли в країні все налагодиться, тоді ми згадуватимемо, завдяки кому це все відбулося, й через що ми пройшли».
♦ Виставка триватиме до 30 червня.
