Вербка стала місцем проведення цього незвичайного фестивалю невипадково. Неабияку роль у цьому відіграло те, що свого часу і сільський голова Сергій Блиндур, і директор агрофірми Роман Гончаренко закінчили музичну школу, люблять і розуміють мистецтво. Це, до речі, сприяє їм і в роботі з людьми.
Основна частина свята розпочалася урочистим проходженням духових оркестрів під супровід маршів у власному виконанні. А потім вони радували численних глядачів. Павло Пазюк з Вінниці, дует «Саша-Інна» з Ольгополя, гурти «Медовий місяць» з Вербки, «Демівські музики», «Брати» з Червоної Греблі та інші.
На цьому фестивалі не визначалися переможці. Усім учасникам вручено дипломи та цінні подарунки. До відзначення долучився також благодійний фонд «Батьківська земля». Емоційним і натхненним був виступ у кінці свята лауреатки Шевченківської премії, уродженки Ольгополя Наталі Половинки.
Роман ГОНЧАРЕНКО, керівник АФ «Вербка»:
— Те, що фестиваль проводять уже вчетверте, а з кожним разом і учасників, і глядачів стає більше, свідчить, що село живе не тільки тим, що вирощує відповідну продукцію, а й дбає про духовність.
Сергій БЛИНДУР, Вербський сільський голова:
— Прекрасно сьогодні виступили усі колективи і солісти, створили святковий настрій. Дуже вдячний усім, хто приїхав. Музика — це вагома складова нашого життя, і треба робити все, аби музичні традиції народу підтримувати і розвивати.
Наталя ПОЛОВИНКА, співачка, актриса, художній керівник майстерні пісні, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, Львів:
— Відчуваю сьогодні неабияку радість. Це ніби повернення в дитинство та юність. З духовою музикою повертається віра в себе, упевненість в тому, що ми на своїй землі всьому можемо дати лад. Фестиваль — це заряд на цілий рік. Дуже люблю духову музику. Мій покійний чоловік Василь Половинка грав на трубі. Це для мене щасливі спогади. Тому слава Богу, що такі заходи відбуваються. До речі, років п’ятнадцять тому подібна ідея була в моєї покійної мами, Олени Никифорівни Шпильової. Вона була ініціатором багатьох заходів у районі і ділилася зі мною: «Знаєш, Наталю, я хотіла б зробити в один день свято духової музики. Щоб до нас з’їхалися звідусіль, щоб наші духові прийшли, щоб це не занепадало». Тож нинішній фестиваль розглядаю також як втілення цієї мрії в життя. Чудово, що знайшлися люди, які зуміли організувати таке свято. Для цілого покоління людей ця музика пов’язана з якоюсь радістю, оптимізмом, бажанням жити, щось добре робити. Життя повертається в село — і так має бути.
