Коли столичних журналістів запросили на самісіньку північ Чернігівщини і України в місто Щорс на міжрайонну спартакіаду на Кубок «Сузір’я», присвячену Дню молоді, ми очікували з чималим скепсисом побачити якийсь запротокольований захід.
Ще з радянських часів нам набили оскому помпезні спортивні заходи, освячені присутністю високих офіційних осіб, що розрізають чергові «стрічки». Але часи вже інші, «стрічок» немає, присутність керівників району і області аж ніяк не надавала спартакіаді протокольного характеру.
Головний результат вояжу мешканців «бетонних джунглів»: ми побачили живі очі, непідробну радість на обличчях поліщуків. У автора цих рядків змагання з перетягування каната (господарі, до речі, були не дуже-то «гостинні»), викликали куди більше емоцій, ніж більшість матчів професіоналів від футболу. Зовсім інша, куди більш чиста аура осяювала ці любительські змагання. Були й цінні призи (комплекти спортивної форми, м’ячі «Пума», гирі...), емоції часом виплескувалися через край. Численні групи підтримки, десантовані сьома районами області, додали особливого колориту. Столичних журналістів чимало потішили малята, яких ніхто не проганяв з поля, а один хлопчик років шести на наших очах «намотав» цілих вісім(!) кругів навколо стадіону. На наше запитання, звідки в нього така прудкість, він відповів: «Я хочу бути бігуном, і... не заважайте мені, будь ласка». Що б не казали скептики, але, якщо хочете, безкоштовний спорт має право на існування і в нових економічних умовах.
Міні-футбол, волейбол, гирьовий спорт, легка атлетика, настільний теніс, перетягування каната — така була програма спартакіади. Ініціатором її проведення став народний депутат України Олег Петров. Безумовно, майбутні вибори до Верховної Ради України відіграють аж ніяк не останню роль у таких починах. Хотілося б, щоб вони були не епізодичними, а постійно діючими.
Проте в Щорсівському районі є робота як для передачі «Не все погано у нашому домі», так і для репортерів, «що копають» на «благодатній ниві» наших економічних «негараздів» — тільки 12-е місце за промисловими показниками (з 22 районів) і... 10 центнерів з гектара пшениці, при 24 ц по Україні. Такі дані ми отримали з рук завідувача оргвідділом Щорсівської райдержадміністрації Олександра Виставнога.
Звичайно ж, журналісти не обмежилися тільки спортивними змаганнями. Дуже цікавою була екскурсія у краєзнавчому музеї міста Щорс. Безумовно, автора цікавив образ Миколи Щорса, тим більше, що навколо імені й самої загибелі червоного командира, легенди Громадянської війни (чи її антигероя?), останнім часом у пресі було чимало інсинуацій. Тому на одній з найближчих сторінок «Україна Incognita» читайте, сподіваюся, збалансований і без тіні політичної кон’юнктури погляд про людину, що дала ім’я місту над рікою Снов (до 1935 р. — Сновськ), на перехресті кордонів України, Росії і Білорусі.
