Рік тому, 28 січня, пішла з життя шведська дитяча письменниця Астрід Ліндгрен. Її твори перекладено на понад 60 мов світу, не одне покоління дітей виросло на її книжках. Про пригоди героїв Ліндгрен знято близько 40 кінострічок і мультфільмів. Ще за життя співвітчизники поставили письменниці пам’ятник.
Астрід Ерікссон народилася 14 листопада 1907 року на хуторі поблизу міста Віммербю в сім’ї землероба. Дівчинка добре навчалася в школі, а її твори так подобалися вчителю з літератури, що він пророкував їй славу Сельми Лагерльоф, відомої шведської романістки.
У 17 років Астрід зайнялася журналістикою і працювала деякий час у місцевій газеті. Потім вона переїхала до Стокгольма, здобула освіту стенографістки і працювала секретарем у різних столичних фірмах. У 1931 році Астрід Ерікссон вийшла заміж і стала Астрід Ліндгрен. Вона жартуючи пригадувала, що однією з причин, якi спонукали її до письменництва, стали холодні стокгольмські зими і хвороби маленької дочки Карін, яка весь час просила маму про що- небудь розповісти. Саме тоді мама з дочкою вигадали бешкетну дівчинку з рудими кісками — Пеппі.
Iз 1946 по 1970 рік Астрід Ліндгрен працювала в стокгольмському видавництві «Рабен&Шегрен». Популярність письменника прийшла до неї з опублікуванням книжок для дітей — «Пеппі — Довга панчоха» і «Міо, мій Міо!». Потім з’явилися повісті про Малюка і Карлсона, Расмуса-бродягу, трилогія про Еміля з Леннебергі, книжки «Брати Левине серце», «Роні, дочка розбійника» тощо. Наші читачі відкрили для себе Астрід Ліндгрен ще в 50-і роки. Це була повість «Малюк і Карлсон, який живе на даху».
Героїв Ліндгрен вирізняє безпосередність, допитливість і винахідливість, а пустування поєднується з добротою, серйозністю і зворушливістю. Казкове і фантастичне сусідствує з реальними картинами iз життя звичайного шведського містечка.
Незважаючи на уявлювану простоту сюжетів, книжки Ліндгрен написані з тонким розумінням особливостей дитячої психології. І якщо перечитати її історії очима дорослого читача, стає зрозуміло, що йдеться про складний процес становлення дитини в незрозумілому і не завжди доброму світі дорослих. За зовнішньою комічністю і безтурботністю героїв часто прихована тема самотності й безпритульності маленької людини.
У 1958 році Ліндгрен було присуджено Міжнародну золоту медаль Ганса Крістіана Андерсена за гуманістичний характер творчості.
Астрід Ліндгрен пішла з життя у віці 95 років. Вона похована в рідних краях, у Віммербю. Це містечко стане місцем оголошення лауреатів Міжнародної премії пам’яті Астрід Ліндгрен, рішення про заснування якої шведський уряд прийняв незабаром після смерті письменниці. Премія Астрід Ліндгрен буде вручатися щорічно окремим письменникам або організаціям, чия діяльність спрямована на розвиток любові до читання літератури серед дітей та молоді. У складі журі члени сім’ї письменниці, шведські та зарубіжні експерти. На початку літа 2003 року журі назве першого володаря премії. Згодом висувати кандидатів зможуть організації всього світу.
