Студентки II курсу (спеціалізація «Естрадний спів», майбутні виконавиці популярного жанру, молоді, гарні дівчатка, дехто з них навіть ще шкільного віку), складаючи залік із «Сценічної мови», виконували уривки з роману Л. Толстого «Війна і мир».
Коли я спитала їхнього викладача відомого артиста Олега Комарова, чому був вибраний саме цей складний матеріал, він відповів: «Мені завжди здавався образ Наташі Ростової одним із найпривабливіших, найчарівніших серед жіночих образів у світовій літературі. А мої студентки такі чарівні і в такому ж ніжному віці, як і Наташа Ростова у першій половині роману. Тому мені здавалося, що їм було б цікаво і корисно пережити, навіть пропустити через серце події, які хвилювали героїню толстовського роману. Я вважаю, що вони навчилися заглиблюватися у зміст того, що вони виконують і це торкалося їхніх душ, і відлунювалося у їх голосах».
Залік студентських робіт було записано на відео. Диск подивилися: відомий кінорежисер Михайло Ткачук (лауреат премії ім. Василя Стуса, яку недавно було присуджено за прекрасну документальну стрічку «Загадка Норильського повстання») і автор та ведуча радіо програми «Педагогічні роздуми» Сусанна Каракоз.
«Робота студентів коледжу над уривками з прози Толстого мені сподобалося, — сказав Ткачук. — Головне, що дівчата зустрілися з глибоким психологічним матеріалом, який допоможе їм не тільки у їхньому професійному зростанні, але й відчути себе особистостями». А Сусанна Каракоз додала: «Я з цікавістю стежила за тим, як зовсім молоді дівчата, розповідаючи уривки з геніального роману Толстого, прагнули відтворити той чи інший стан душі героїв. Розуміючи, як це складно, я з подивом відзначала, що у багатьох це переконливо виходило. Я б порадила закріпити результати цієї роботи, провести серед студентів анкетування. Щоб вони відповіли, наприклад, на такі запитання: «Чи знайшли вони щось близьке для себе у Толстого»? «Чи відчули вони себе духовно багатшими після цієї зустрічі, a якщо так, то в чому»? і таке інше. Вважаю, що такі творчі заліки допомагають у вихованні молоді залучати їх до високої літератури і мистецтва».
