Відрадно, що географія зоозахисного руху в Україні постійно розширюється. Надія на краще є тепер у собак і кішок із багатьох регіонів України. Одна з найсильніших команд допомоги тваринам працює в Черкасах. У ентузіастів поки немає свого приміщення, але вони опікуються величезною кількістю тварин, які потрапили в комунальний Черкаський притулок: годують, лікують, стерилізують, шукають господарів.
Сьогодні хочемо познайомити вас із одним з мешканців Черкаського притулку. Придивіться: може, це саме той собака, про якого ви мріяли?
Мишці спочатку дуже не щастило. Її, нікому не потрібне собаче життя, майже перекреслив якийсь водій. Машина сильно вдарила собаку, і той залишився непорушно лежати на узбіччі траси. Він, звичайно, намагався звестися і відповзти, але сильний біль не давав цього зробити — й не дивно, адже у нього було сильне забиття хребта й декілька переломів. Поруч нікого не було. Лише машини, що мчали мимо.
Настала ніч, пішов дощ. Мишка лежав у багнюці, в холодній воді, прикриваючи очі, в надії їх закрити і більше не відкривати вже ніколи, собака перестав боротися, втративши будь-яку надію на порятунок.
Уранці виглянуло сонце, і стало трохи веселіше. Шерсть трохи підсохла, і хоча було так само холодно й боляче, але в душі собаки зародилася надія.
Раптом Мишка почула голоси. Хотіла сіпнутися: люди, я тут, будь ласка, але її знову скував сильний біль. Люди були поруч, та вона нікому не була потрібна. Але ось велика людина, і вона все ближче... Підійшла. Якби Мишка могла поворушити хвостом, вона звичайно б, віддячила за увагу, але хвостик, як і задні лапи, був абсолютно нерухомий.
Людина пішла, але повернулася з ковдрою в руках. Вона дбайливо загорнула Мишку в ковдру, а потім узяла на руки, уклала її на сидінні машини. Мишці було так затишно на сухій і теплій ковдрі, що вона задрімала, майже щаслива. Потім була незнайома собаці будівля з білим кахлем усередині, чимось різко пахло, від чого хотілося чхати, якісь люди і невідомість наркозу і операції...
Наступного дня Мишка опинилася в притулку. Багато собак, багато запахів, багато людей і багато собачих страхів. Але люди давали Мишці пити, годували, гладили, а вона зіщулювалася, не звикла до такої уваги.
«Ну, дівчинко, як же тебе назвати?» — запитували люди Мишку, а вона лише прагнула заглянути їм якнайглибше в очі, намагаючись зрозуміти, що чекає її далі. — «Може, будеш Мишкою?»
Минали день за днем, і Мишка помалу оклигувала, навчилася спочатку повзати, далі заворушився хвостик, а потім вона відчула свої задні лапки. Це таке щастя, коли ти можеш ходити знову!
Собака навчився вірити людям, підставляв вушка, аби погладили, став бігати й навіть гратися з іншими собаками в притулку.
І зараз Мишка дуже хоче знайти свою нову сім’ю і просить усіх розповісти про те, яка вона розумна, ласкава й красива собачка.
Мишка стерилізована, щеплена, має ветеринарний паспорт. І дуже хоче знайти свого господаря. Може, це — Ви?
Тел. для зв’язку: 096-4010234
