Міський голова Сергій Одарич вважає себе менеджером, що прийшов змінити місто, і дивує черкащан наполеонівськими планами та креативністю. З мером Черкас ми говорили про туризм, фестивальний рух, освоєння віртуального простору та пошуки бренду міста.
— Пане мер, чи будуть колись Черкаси туристичною Меккою?
— Сьогодні ми можемо запрошувати іноземців приїздити до Черкас на кілька тижнів. Місто подивитись, а потім, наприклад, завітати до стоматолога (у нас лікування зубів коштує вдвічі-втричі менше ніж за кордоном). Цього літа вже приїздили кілька груп німецьких туристів. Ми зацікавлені в таких клієнтах, бо вони привозять гроші місту. У нас можуть бути й релігійні туристичні тури. У Черкасах є єдиний в Україні буддистський храм «Білий Лотос». Розвивається і спортивний туризм — за останні два роки у нас значно зросла кількість різноманітних змагань. Невдовзі проведемо парусну регату, чемпіонат України з риболовлі. Багато людей з різних міст приїдуть — учасники змагань, групи їхньої підтримки, тренери, масажисти... Тобто наше завдання сьогодні — визначити, який напрямок є для нас пріоритетним і чим ми можемо туриста зацікавити.
— А як щодо пошуку бренду міста? У Львові є кава, тістечка, аптеки, старовинна архітектура — а чим здивують Черкаси?
— Вважаю, що брендом нашого міста могла б стати полуниця. Були пропозиції зробити щось на шахову тему чи на тему козацтва. Півроку тривають дискусії з цього приводу, і чомусь завжди всі зупиняються на варіанті «полуниця». Мовляв, чого полуниця? Розкритикують, бо це буде з чимось асоціюватися!.. Для мене це свідчення того, що такий бренд може працювати, бо чомусь не дискутують щодо інших варіантів, а цей відразу запам’ятовується і відразу викликає думки, суперечки й таке інше.
— А дійсно, чому саме полуниця?
— Бо Черкаси знають як місто, де росте найсмачніша полуниця! Не секрет, що в 1980 — 1990 роках возили черкаську полуницю у тодішню столицю СРСР — Москву. Ми маємо гарні ѓрунти, клімат для вирощування цього виду продукції. І Черкаси вже частково асоціюються з полуницею, так само, як помідори — з Миколаєвом, а кавуни — із Херсоном. Другий момент: полуниця — це здоров’я і багато вітамінів. Це теж дуже важливо: якщо ми хочемо заохотити людей відпочивати, то маємо показати, що у нас екологічно чисте місто. Крім того, для багатьох людей полуниця асоціюється із дитинством (красива, солодка, полита сметанкою і посипана цукром). Вважаю, що нам потрібно треба робити наголос саме на сімейному відпочинку — щоб люди приїздили цілими родинами. Наступний аргумент — полуниця асоціюється з романтикою: коханням і сексом, несподіваними зустрічами у курортному місті. Романтика наших островів, парків і фестивалів це може дати. І останнє: полуниця за своєю формою нагадує серце. Це сердечність, відкритість людей, які тут прийматимуть гостей. Тобто, з усіх сторін, як не крути, полуниці — найкращий бренд.
— З вашої легкої руки Черкаси стали фестивальним містом («Живий камінь», «Древляндія», «Крижталь», «Барви неба», «Черкаська смакота»). Є задум зробити фестиваль кованих виробів. А чим ще здивуєте черкащан у наступному році?
— Якщо ви візьмете Венецію, то там — карнавал, у Сієні «родзинка» — перегони. Це місто з тридцятьма тисячами населення, але поділене історично на 17 районів. Двічі на рік кожен район виставляє свого коня і жокея, які представляють район на перегонах. На центральній площі міста проходять змагання. За два дні там ставляться намети, стеляться килимки, і люди ночують, бронюючи собі місця, щоб потрапити на перегляд цих змагань. Туди приїздять десятки тисяч туристів, щоб взяти участь у святкуванні...
На жаль, для Черкас ми «родзинки» ще не знайшли. Тому пробуємо різні форми і проводимо фестивалі, змагання, конкурси. Я думаю, що протягом двох-трьох років ми знайдемо «фішку», заради якої люди їхатимуть не тільки з України, а з різних країн Європи, щоб узяти участь у черкаських заходах. У місті весь час щось має відбуватися. Це потрібно і для жителів міста, і для туристів. Моє завдання — зробити 365 подій на рік. Життя людини має бути насиченим і повноцінним, а не зводитися до восьми годин на роботі, інтернету чи комп’ютерних ігор. Люди повинні спілкуватися, а міські заходи дають можливість спілкуватися між собою, відчувати себе єдиною сім’єю.
