Мітла

І що ви думаєте? Ну ніде! Ні на ескалаторі, ні у вагоні! Ніхто!

Не знайшлося людини, щоб спитав: «Навіщо вам метро? Тридцять копійок витрачати... Ви ж можете долетіти!»

Нудьга! Убоїще! Ось так я й пішла додому: з прямою спиною, з мітлою в руці й з очікуваннями, що не збулися.

Але вже коли добралася до будинку... Стою біля «Ремточмеханіки», дивлюся: гора моя темна — знов електрику заощаджують. Ну й чудово!

Ось тут я і...

А мітла дійсно люкс!