Свої твори художниця створює на домотканому полотні. Для цього застосовує стародавню українську ткацьку техніку і створює сакральні символи, наділені українським змістом.
В експозиції можна побачити роботи, створені мисткинею впродовж останніх кілька років. Власне, це пояснюється тим, що вибійкою і трафаретом художниця захопилася нещодавно, а саме під час Революції Гідності. В цей період їй доводилося робити багато художніх повторів. Фізично це було дуже важко. Тому трафарет і вибійка стали найоптимальнішим вирішенням проблеми.
Щодо самої назви виставки, то багато хто може припустити, що в ній є граматична помилка. Проте «Євхристія» — це неологізм автора. Як і кожен свідомий художник, Катерина Ганейчук приносить своє неповторне бачення у світ. Митці звертаються до різних складових людського єства і свідомості. Катерина обрала для себе духовну її частину.
— Практично всі мої творчі пошуки зосереджені навколо теми духу, душі та серця. Це не добре й не погано, просто я до цього дійшла в роздумах. Мистецтво все по суті своїй сакральне. І я не відразу це усвідомила, а лише з часом. Навіть коли фотографувала траву, це було «Житіє трав». Це все — моє, особисте й не канонічне. Як молитва своїми словами. Так, я можу назвати себе вільнодумцем і не релігійною людиною, але віруючою. Хоругви я зробила на старому домотканому полотні, впевнена, що це додає роботі сили — живої, доброї, від людських рук, що відпрацювали кожний рядок полотна. Відбивала лики та німби сирою картоплею, як це робили здавна, але сучасною фарбою. Користувалась мінімальними, але символічними кольорами та модульними повторами, шила червоною ниткою. Вклала в цю роботу свою давню думку про глибини нашої мови. Сама собі придумала це й тішуся, що ЄВХАРИСТІЯ — це ЄВХРИСТІЯ — Є В ХРИСТІ Я. Хоча священики вам скажуть, що «українського» в цьому не може бути, бо слово це грецьке», — розповіла художниця.
Оглянути виставку можна до 17 вересня.
